У цій книзі, виданій накладом автора у Жовківській друкарні оо. Василіян, міститься 31 проповідь для виголошення під час травневих богослужінь на честь Пресвятої Богородиці.

Присвячуючи свою працю митрополиту Андрею (Шептицькому) з нагоди 12-ої ічниці його входження на престол у Львові, автор пише: "Кілько-ж то протягом тих дванайцяти лїт пересунулось перед нашими очима Твоїх благородних вчинків, які сьвідчать о похвальних Твого Духа прикметах! Кілько то з тої минувшини позісталось для нас, Твоєї пастви, Твоїх рад, пересторог, наук, а також доказів мудрости і справедливости. Справдї, Найдостойнійший Учителю мій, Ти все, як правдивий Апостолів наслїдник, повний Духа Божого, тим Духом, відмінним від духа сьвіта сего, розсуджував і кермував всїми і всїм".

У вступному слові автор пише, що ці проповіді були виголошені ним та іншими священиками у 1908-1912 рр. у м. Стрию. При підготовці книги використано працю Карла Гюнера "Наша люба Богоматір" (Karl Hünner "Unsere liebe Frau"), а також "много з нашої легенди, наших апокрифів, нашої лїтератури і істориї. Нїкого — здаєть ся менї — се також не вразить, що я для зацїкавленя предмету, для красшого вираженя якоїсь гадки, денеде вплів дещо з наших сьвітских письмеників", зокрема поезії з книги А. Піхлера "Релігія та поезія в їх внутнішньому зв’язку, представлені в антології" (А. Pichler, С.SS.R. "Religion und Poesie in ihrer innigen Verbindung dargestellt durch eine Blütenlese"). 

Проповіді поділені на дві частини. Після вступної науки, заохочення до участі у травневих богослужіннях, у перших 12-ти проповідях автор вияснює, за які категорії осіб молиться Богородиця (жінок, чоловіків, дітей, молодь, родини, священників і т.д.), а у наступних 17-ти представляє значення марійського титулу "Блага". Завершується цикл проповідей "пращальною наукою" про користь відвідування маївок.