Ярослав Мисак

24 серпня 1991 року позачерговою сесією Верховної Ради УРСР ухвалено Акт проголошення Незалежності України. Протягом довгих століть наші предки кров’ю і потом виборювали для себе й майбутніх поколінь право мати свою державу. Знаємо з історії, що така боротьба була нелегкою. Колись нам удавалося зреалізувати таке бажання, а деколи треба було продовжувати боротьбу. І ось нарешті вже 30 років ми наділені таким великим дарунком, як власна країна.

Степан Фурів

Історія української державності знає багатьох славних діячів, які в різний час потрудилися та внесли свій вклад у розбудову соборності й незалежності української держави. У XIX-XXст. такою особою був о. Михайло Зубрицький, 165-та річниця від народження якого сповнилася у 2021 р.Б. Як відомий душпастир, історик, публіцист та етнограф, він зробив вагомий внесок у відродження релігійного, культурного та соціально-економічного життя серед селянського населення Бойківщини періоду XIX-XX століття.

ВСТУП
Ця дипломна робота спробує відобразити глибину та складність ісламської релігійної доктрини, а також її вплив на сімейні структури та взаємини. Використовуючи такі джерела як "Історія держави і права зарубіжних країн" Бостана Л. М. та Бостана С. К.; "Суфізм як автентична духовність ісламу" І. Ю. Вільчинської та інші, робота розглядає два ключові аспекти: богословське розуміння сім’ї в ісламі та правила та обов’язки подружжя в цій релігії. При дослідження цієї теми ми використовували індуктивний метод.

Тарас Петруняк

Цьогоріч Україна відсвяткувала 30-ту річницю відновлення своєї незалежності. Будучи вільними від радянського ярма вже понад три десятки років, українці, оглядаючись у минуле своєї історії, можуть з упевненістю ствердити, що є волелюбним народом і за свою свободу та гідність готові віддати найцінніше – життя. Однак після здобуття незалежності народ переходить у нову фазу – державотворення. Під час цього етапу важливо слухати голосу моральних авторитетів нації. Одним із таких для українського народу був і надалі залишається митрополит Андрей Шептицький. У 1941 р. він видає богословсько-соціальний трактат «Наша державність», який більш відомий під назвою «Як будувати рідну хату?». У цьому творі кир Андрей подає вказівки, як правильно «збудувати» українську державу. Незважаючи на те, що цей трактат був написаний понад 80 років тому, він не втратив своєї актуальності до сьогодні. На жаль, в українському суспільстві нині відчутний дефіцит таких чеснот, як чесність, моральність та любов до своєї держави. Отож, розглянемо основні заклики «українського Мойсея» до нашого народу.

ВСТУП
Адам і Єва, не виконавши заповідь Бога не куштувати плоду з дерева пізнання добра та зла, своїм вільним вибором дозволили гріху увійти у світ. Але він не прийшов сам. Він приніс із собою смерть, страждання, тлінність і розірвання зв’язку з Богом. Тому людина у всі часи намагалася віднайти цей втрачений зв’язок з Богом, який повернув би їй попередній стан. Це вона робила багатьма способами: виливала золотих тельців і, поклоняючись їм, думала, що це поверне їй попередню близькість з Богом, інші трималися лише «букви Закону», не надаючи уваги справжній суті заповідей Божих, а ще інші усвідомлювали свої гріхи, каялися в них, щирим серцем жаліючи, та змінювали своє життя, що приводило до перемоги над труднощами, налагодження життя і отримання довгоочікуваного миру та спокою. Все це Бог дарував людині тому, що повсякчасно бажав від неї відновлення цього спілкування, яке можливе через усвідомлення та визнання своїх провин, покаяння з гріхів і зміну життя. Це людина повинна була робити не формально, а щиро, відчуваючи правдивий жаль за все вчинене.

Роман Ковівчак

На територію України неодноразово приходили загарбники. Ворог намагався всіляко стерти наш народ з лиця землі як самостійну націю. Найбільш гостро це проявлялося в ХІХ-ХХ ст. Проте виявилося, що не так легко знищити дух нації. І важливу роль у підтримці й розвитку патріотичного духу відіграли два потужні соціальні стани – духовенство й селянство. Тогочасне село було оплотом української культури й мови, та існувала водночас серйозна проблема з освіченістю народу. І ось у ХІХ столітті на Галичині розпочався просвітницький рух, основним рушієм якого було духовенство УГКЦ.

ВСТУП
Сім’я є першим і найважливішим середовищем зростання для дитини. Саме вона закладає основу для розвитку особистості, встановлює перші зв’язки дитини з соціумом та формує її світогляд. Вже від народження дитина вчиться сприймати світ через взаємодію з членами своєї сім’ї, зокрема, батьками. У сімейному середовищі дитини вчиться любові, спілкування, довіри, вмінню виражати власні думки і бути собою, але також з цього ж середовища маленька, ще не зріла, особа може винести досвід страху, невпевненості, комплексів чи навіть травм, які впливатимуть на все її подальше життя може взяти важкий тягар страхів, травм, стереотипів та упереджень. Тому сім’я відіграє ключову роль у формуванні духовно-моральних цінностей, які людина пронесе через все своє життя. Важливість сім’ї, як першого середовища виховання не варто недооцінювати, адже вона є фундаментом, на якому будується життя кожної людини.

Попри літні вакації не припиняється богословсько-наукова діяльність дрогобицької семінарійної спільноти. Так, 1 серпня 2024 року Божого у конференц-залі василіянського монастиря верховних апостолів Петра і Павла в м. Дрогобичі відбулася презентація українського перекладу книги американського богослова Бранта Пітра «Ісус Христос та єврейське коріння Пресвятої Євхаристії: Розкриття Таїнства Останньої Вечері». З англійського оригіналу книгу переклав бр. Дмитро Голик, цьогорічний випускник Дрогобицької духовної семінарії.

Степан Фурів

Дрогобицька духовна семінарія блаженних священномучеників Северина, Якима та Віталія – єпархіальна семінарія Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, яка за умов і викликів ХХІ ст. виконує важливе завдання духовної, інтелектуальної та гуманітарної підготовки кандидатів до священства, продовжуючи традиції духовних шкіл, що на цих теренах плекалися в рамках древньої Перемиської єпархії від XVIІI ст., зокрема Перемиської духовної семінарії. Таким чином, Дрогобицька духовна семінарія, започаткована на хвилі відродження структур УГКЦ наприкінці 80-их – на початку 90-их рр. ХХ ст., може вважатися спадкоємицею семінарії Перемиської єпархії, однією з наступниць якої є заснована в 1993 р. Б. Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ. У 2021 р. сповнюється 25 років відтоді, відколи Дрогобицька духовна семінарія діє як духовний навчальний заклад із повним стаціонарним першим циклом богословської освіти, а тому варто сягнути до джерел, ознайомившись із Перемиською єпархіальною семінарією.