|
Греко-Католицька Церква в Казахстані |
 |
 |
 |
Підготував Петро МАКОВЕЦЬКИЙ
Українці в Казахстані
Населення Казахстану налічує 16 мільйонів, у тому числі майже 540 тисяч українців. Що стало причиною появи цих українців у далекій і невідомій азіятській країні – Казахстані?
Перша «українська хвиля» з’явилася там у кінці ХIХ ст. Це були бідні, безземельні вихідці з Південної та Лівобережної України, де земля на той час була повністю розподілена між великими латифундіями (маєтками німецьких поселенців). Друга хвиля еміграції (знову ж таки українців з підросійських земель) в Казахстан у пошуках вільної землі відбулася в часи Столипінської аграрної реформи. Третя хвиля (1939-1953 р.) – це «плід» сталінського терору, її складали вихідці із Західної України, переважно національно свідомі українці-греко-католики (по-иншому – політв’язні або просто «враги народа»). Та й, зрештою, починаючи ще з 1931 року, Казахстан поступово перетворився на одну із «канонічних» територій ГУЛАГу, де було розташовано 20 концтаборів.
|
|
|
Російська Католицька Церква Візантійського Обряду |
|
|
|
|
Підготували Дмитро СЕНЕЙКО,
Сергій ПАЛАМАРЧУК
Кілька історичних зауважень
Апостольський Екзархат для католиків візантійського обряду було утворено на соборі, скликаному митрополитом Андреєм Шептицьким 28-31 травня 1917 року в Петрограді (сьогодні Санкт-Петербург). Папа Венедикт XV підтвердив правосильність дій Глави УГКЦ й затвердив призначеного 1 березня 1921 року екзарха протопресвітера Леоніда Фьодорова, котрому надано єпископську владу і підпорядковано всі єпархії в межах Російської держави, за винятком українських і білоруських єпархій. Тогочасний уряд Росії визнав рішення Собору.
|
|
Їдете за кордон? Впевнені у власній безпеці? |
|
|
|
Підготував Олег БІСИК
Непроінформовані люди часто стають жертвами торговців людьми, які завдають їм шкоди, експлуатують їх, примушують жити і працювати в нелюдських умовах, не виплачують заробітної платні, ізолюють від зовнішнього світу.
|
|
Історія життя Владики Івана Хоми |
|
|
|
Людмила Осьмак
2 лютого 2008 року минула друга річниця смерти владики Івана Хоми, секретаря архиєпископа Івана Бучка, канцлера патріярха Йосифа Сліпого, а згодом – апокризарія Києво-Галицької Митрополії при Римському Апостольському Престолі.
Ким же ж був владика Хома і яку роль відграв для своєї Церкви і народу? Чому ще сьогодні при розповідях зауважуємо зацікавлення його особою та життям. Саме про це хочеться вам, дорогі читачі, розповісти.
|
|
Інтерв’ю з с. Михайлиною Горнакевич СНДМ |
|
|
|
Підготував Дмитро ГОРНАКЕВИЧ
Сестро Михайлино, розкажіть, будь ласка, як, коли Ви опинилися на служінні в Казахстані?
До Казахстану нас [сестер-служебниць – прим. Дмитра Горнакевича] запросили в 2000 році. Тоді наша Церква в Казахстані належала до складу Києво-Вишгородського екзархату. Владика Василь Медвіт звернувся з проханням до нашого згромадження про кількох сестер, які могли б поїхати на служіння до Казахстану, і, мабуть, Бог хотів, щоб я була в числі перших. Ми приїхали до Караганди 16 червня 2000 року.
|
|
Інтерв’ю з о. Василем Поточняком |
|
|
|
Підготував Сергій Паламарчук
1. Отче Василю, розкажіть будь ласка як Ви опинилися на служінні в Італії?
У 2000 році владика Юліян благословив мене на навчання в Римі. Там я зустрів чимало українців – знайомих з Дрогобича, Турківщини та инших місцевостей, котрі працювали як заробітчани. За декілька місяців виникла потреба їхати в инші міста, щоб служити нашим людям. У вересні 2001 року з благословення Блаженнішого Любомира Конференція єпископів Італії призначила мене відповідальним за українських греко-католиків в Італії, так званим координатором.
2. Скільки парохій УГКЦ діє в Італії?
|
Протоєрей Роберт Андерсон
Історичний огляд
Історія нашої Церкви в Канаді розпочалася 1 вересня 1891 року, в день приїзду Василя Єлиняка та Івана Пилипіва до Монреалю, куди вони прибули із села Небилів Калуського району. Із Монреалю отці вирушили у подорож поїздом, що простяглася майже на 2300 км, до Вінніпеґу (Манітоба), де їм вдалося знайти роботу в місті Ґретна. У той час на заході Канади було багато вільної для заселення землі, тому отці організували переїзд своїх сімей до Канади, разом з якими й переїхали на захід, до провінції Альберта (близько 1500 км на захід від Вінніпеґу), де Єлиняк осів неподалік Чипмана, а Пилипів – неподалік Една-Стар. Обидві родини отримали у власність ділянки землі від уряду, що дало їм можливість розпочати нове життя в Канаді.
|
|
Як одягатися для молитви в храмі, або чи потрібно жінці покриватися хусткою для молитви в храмі? |
|
|
|
Михайло БАЛКО
Сергій ПАЛАМАРЧУК
Одяг, окрім основної функції – служити накриттям для нашого тіла, має ще й иншу роль – виражальну. В сучасному суспільстві остання функція одягу дещо знецінена, однак і надалі присутня. В чому вона полягає? Обираючи певний одяг, виражаємо свій внутрішній стан, настрій, наміри назовні і в такий спосіб розповідаємо про себе. Для кожної справи, нагоди існує відповідний одяг: у вечірній сукні ми не підемо на стадіон, а у спортивному костюмі не личить з’являтись в театрі чи на діловій зустрічі. Існує певна традиція відповідного вбрання для перебування в храмі, святих місцях. Отож спробуємо з’ясувати, який одяг слід мати на собі, перебуваючи в храмі.
|
|
|
|
|
<< Start < Prev 1 2 3 4 Next > End >>
|
|
Page 2 of 4 |
