Цьогоріч брати Іван Дочемінський (ІІІ курс) та Тарас Жеплінський (ІІ курс) свої пасхальні свята провели у серці України – м. Кіровограді, де проводили свою місійну працю. Парох парохії Різдва Івана Хрестителя о. Іван Третяк приємно і з радістю зустрів семінаристів із Дрогобича.

З Божого благословення та за сприяння ректорату семінарії цьогорічні пасхальні місії семінаристи 3-го курсу Денис Богатко та Андрій Лінинський, провели на Полтавщині, у смт. Білики, де душпастирське служіння у місцевій греко-католицькій громаді виконує о. Роман Валявка.

Ігор ГАЙДУК

Отець, про котрого йтиметься далі, був скромним пастирем. Життя парохії було одним іх пріоритетних напрямів його служіння. Абсолютна безкорисливість свідчить про смиренномудріє і те, що він ніколи не прагнув кар’єри. Так і залишився скромним пастирем, що робив великі справи, у пам’яті всіх, хто знав його. Характерним для отця Кирила було те, що він цілковито віддавався людям з любові до Бога.

7 квітня 2012 р.Б., у празник Благовіщення Пресвятої Богородиці ієрейські свячення з рук преосвященного владики Ярослава (Приріза), єпископа Самбірсько-Дрогобицького, отримав префект з навчання Дрогобицької Духовної Семінарії доктор Роман Андрійовський. Ієрейські свячення о. д-ра Романа відбулись на його рідній парохії Успення Пресвятої Богородиці у м. Дрогобичі. На Літургії були присутні всі семінаристи та велика кількість парохіян та гостей, які щиросердечно молились за новопоставленого ієрея. Семінарійний хор «Оранта» співом супроводжував богослужіння.

Диякон Дмитро СЕНЕЙКО

Чи не переслідує вас останнім часом слово «йога» на вулицях міста, всіяних бігбордівськими чи паперово-агітаційними оголошеннями про курси-сеанси усіляких далекосхідних релаксуючих та тонізуючих медитацій? Або ж через уста більшості з ваших друзів, родичів, знайомих, які на ваше запитання: «Чим займаєшся у вільний час?», – після недовгих роздумів відповідають: «Відвідую сеанси йоги!». Через ЗМІ? Мене переслідує, тому постановив собі у рядках цієї статті «розібратися» з йогою та різноманітними медитаціями і з їхнім місцем серед мого, християнського за стилем життя. Не знаю, які асоціації у вас зароджуються від слів «йога» і «медитація», а от у мене такі: омолодження, оздоровлення, розслаблення організму, психологічна і фізична розвантаженість думок, рефлексів та тілесних болів, профілактика та лікування якнайрізноманітніших захворювань тощо.

о. Мирон Бендик, ректор

Заснування нових митрополій є історичною подією, повний сенс якої ще проявиться в майбутньому. Крім самої події, великою є вага змісту установчого документу. Зокрема, глибоко самобутнім є погляд на минуле Церкви, сягання до історичних джерел християнства в Україні. Читаючи історичний екскурс, поневолі порівнюєш його з усталеними стереотипами. І тоді з’являється розуміння, що УГКЦ не мусить підлаштовуватися під ці стереотипи, а має право на власний погляд, щоб, парафразуючи ІІ Ватиканський Собор, «докладніше виявити своїм вірним і цілому світові свою природу і свою загальну місію» (ДКЦ 1).

Щойно ми прочитали прогноз погоди… Вибачте, – прогноз нашого життя, згідно з задумом його укладачів. Саме так, як написано, має виглядати життя людей найближчим часом. Ці прогнози життя називаються гороскопами, які, що з жалем слід визнати, є сьогодні досить популярними. Про це свідчить той факт, що майже кожна газета їх публікує. Причиною цього є попит, адже якби гороскопів не читали, то їх не друкувало б жодне видання. Читають їх із різних мотивів: хтось із цікавості, хтось – з метою довідатися про власне майбутнє. Однак не настільки важливими є мотиви, як факт, що гороскопи читають. Тому метою даної статті буде не стільки висвітлити явище гороскопів як таких, як роздумати над ними у світлі нашого життя та Божого об’явлення.