У вівторок, 12 жовтня 2010, в актовому залі Дрогобицької Духовної Семінарії відбулося чергове засідання Дрогобицького осередку Українського Богословсько-Наукового Товариства (УБНТ). У його рамках о. Григорій Комар, віце-ректор семінарії, виступив з доповіддю на тему: «Рецензія на книгу Архиєпископа Августина Маркевича (УПЦ МП) "Уніатство. Богословські аспекти"».

У вівторок, 5 жовтня 2010, семінаристи Дрогобицької Духовної семінарії продовжили футбольний турнір, зігравши відкладений матч другого туру три матчі третього (про перебіг попередніх матчів див. тут і тут). Таким чином загалом у цей день було проведено 4 матчі. 

Сокрута В.

Плекайте в своїх серцях набожество до Пресвятої Богородиці і то аж до кінця вашого життя, бо то буде вам певною запорукою вічного спасіння. о. Ісидор Дольницький

Отець Ісидор Дольницький уважав, що найкращим способом приготування до священства є особлива набожність до Пречистої Діви Марії. Підставою та джерелом сили для цього виховання є приклад життя та чесноти Марії в час її перебування в Єрусалимському храмі. Так, на його прохання, 25 грудня 1884 р. митрополит Сильвестр Сембратович просив благословення у папи Лева XIII на заснування братства, на що папа з радістю погодився. Через деякий час, 23 червня 1885 р., митрополит урочистою грамотою канонічно започаткував братство під назвою «Введення в храм Пресвятої Богородиці».

Горнакевич Д.

Останніми роками досить ускладнилось життя в європейських посткомуністичних країнах. Відбулися зміни в економіці, політиці, мисленні й системі цінностей. Наслідки цих змін кожен із нас більш чи менш болісно досвідчив у власному житті. Сьогодні християнин уже не наражається на брутальне, хоч і примітивне, переслідування державного апарату, як це було в часи Радянського Союзу. Йому загрожує радше небезпека виглядати смішним, якщо захоче дотримуватися і декларувати свою віру в щоденному житті, навіть якщо він не робитиме це демонстративно, а просто не дозволятиме топтати християнські цінності. Християнин також щораз частіше стикається з різноманітними релігійними і парарелігійними пропозиціями і мусить оцінити їх у світлі свого довір'я до Христа.

Панкевич Г. 

«… знаю, що я пишу свої твори кров’ю мого серця, і саме тут я чую більш, чим в чому іншому свою силу» (В. Барвінський)

Нерідко, на жаль, серед нашої інтелігенції, тобто людей, які займаються розумовою діяльністю, можна почути думку про те, що начебто, християнська релігія наклала негативний відбиток на ментальність українців: безвольність, м’якотілість (дозволяємо «орачам їздити по спинах»), деякі інші риси, що спричинили багатовікову бездержавність народу. Відповідно виникає запитання, чому ж тоді Благовість Христа, яка принесла розквіт, відчуття гідності й добробут багатьом європейським народам, могла зашкодити нашому національному благополуччю? Очевидно, корінь проблеми гніздиться в тому, що наше християнство в багатьох випадках дуже поверхове, часто функціонує номінально, як зовнішня вивіска, за якою нуртує поганство у формі сучасного ідолопоклонства: індивідуалізм, егоцентризм, близоруке мислення, пов’язане з нехтуванням інтересів навколишніх, громади, суспільства.

 Сенейко Д.

Дорога молоде! До твоєї уваги нова рубрика під заголовком «Молоді люди запитують…»… Ідеш туманним вечірнім парком, бачиш молодь, яка сміється, розмовляє, сумує на бічних алеях, і не можеш не почути часто повторюваних майже кожною молодою людиною запитань про неї саму і світ, який оточує її. Як жити правильно і знайти справжнє, постійне щастя? А справжнє кохання аж до смерти? Чи варто вживати алкоголь і наркотики?... Мимоволі відчуваю, як починаю сам ставити подібні запитання перед лицем невідомого майбутнього. Часто підлітки отримують на них суперечливі відповіді, особливо коли вони чують їх від різних психологів, а в гіршому випадку – Свідків Єгови, представників New Age та инших сект, які так активно заманюють і «зомбують» сучасних, розгублених і наляканих, невпевнених у своєму завтрашньому дні людей.