... Проект "Оцифрована спадщина" - Марисюк Маркіян
header-dds1
header-dds2
header-dds3

Підтримайте/Support Us

Допомогти у вихованні майбутніх священиків

Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Перекласти на...

Найпопулярніше

АРХІВ СТАТЕЙ

< листопада 2024 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30  

Наші відвідувачі

 Погода в Україні
 
Проект "Оцифрована спадщина"


Марисюк Маркіян
Марисюк Маркіян

Маркіян (в миру – Михайло) Марисюк (14.01.1886 - 25.09.1961) народився в селі Сілець Беньків (нині Кам’янка-Бузький р-н, Львівської обл.). Початкову освіту здобув у рідному селі, а згодом у Львівській гімназії. У 1902 р. вступив до до Крехівського монастиря Чину Святого Василія Великого. При облечинах отримав монаше ім’я Маркіян. В Крехові продовжував свої студії, а також був вчителем церковного співу. Філософію вивчав спочатку у Лаврові, а згодом в колегії Canisianum при університеті в м. Інсбруці (Австрія). У 1910-1912 вивчав богослов’я у Кристинополі, де й склав вічні обіти у 1911. Наступного року 5 травня отримав священичі свячення.
Був провідником Марійської Дружини, сповідником, проповідником, еклезіархом, хронографом Львівського Святоонуфріївського монастиря. З 1913 р. ігумен новозаснованого монастиря Співстраждання Пресвятої Богородиці в Перемишлі. В 1920 р. провадить Апостольство Молитви та виконує обов’язок віце-ігумена василіанського монастиря у м. Дрогобичі. У 1921-1924 рр. – адміністратор парафії, провідник Апостольства Молитва, ІІІ-го Чину і Братства св. Онуфрія, еклезіарх в Кристинополі. В 1925-1932 рр. виконує послух у Жовкві, де працює цензором при місцевій друкарні, пише, редагує молодіжний журнал «Наш Приятель» (1928), часопис «Місіонар» (1927-1932) і Календар «Місіонаря» (1926-1933). У 1934 у Лаврові викладає риторику, українську мову і літературу, в 1934-1935 навчальному році - німецьку мову у Бучачі, згодом у Жовківському монастирі редагує науково-популярну серію «Бібліотека релігійної освіти».
З початком ІІ Світової війни переїжджає до Перемишля, де відновив випуск «Місіонаря». В квітні 1945 р. переселений з Польщі до Радянської України, де, змінивши з мотивів безпеки прізвище на Мартюк, проживав у Гошівському та Погонянському монастирях. У 1949 р. арештований і засуджений до 25 років виправних трудових таборів. Покарання відбував у поселенні Інта, Кожвінського району (Комі АРСР). 10.05.1956 р. був звільнений за віком і проживав деякий час у с. Дора біля Яремча на Івано-Франківщині, а пізніше переїхав у рідний Сілець, де й помер на 76-му році життя, 59-му монашого покликання, 50-му священичого служіння.
О. Маркіян Марисюк був автором і упорядником кількох літургійних («Великий требник» (1926 р.), «Божественна Літургія св. Івана Золотоустого» (1927 р.), «Ієрейський часослов» (1933 р.)) та паралітургійних (молитовник Апостольства молитви «Голос душі» (1927 р.), «Свята Година» (1935 р.)) видань. У 1922 р. вийшла збірка його «Великопосних проповідей». Дві його брошури присвяченні описам великих Богородичних паломницьких центрів: «До Люрду. Вражіння з дороги з першим українським паломництвом» (1931 р.) та «Ясна Гора в Гошеві: в 200-літню річницю перенесення чудотворної ікони Богоматері на Ясну Гору» (1937 р.). У серії «Бібліотека релігійної освіти» вийшло кілька його брошур, зокрема «Вірити чи не вірити?», «Чи людина має душу?», «Чи є життя за гробом?», «Чи Бог управляє світом?», «Чи соціалісти мають слушність?», «Звідки взялась людина на землі?», «Що дає нам св. церква?», «Чи треба сповідатися?», «Чи Христос справді воскрес?», «Куди йде світ без Бога?», «Митрополит Йосиф Велямин Рутський», «Нащо терпіння на світі?», «Клєрикали й клєрикалізм», «Вільнодумці й вільнодумство», «Чи всі релігії на світі є однаково добрі?», «Хто є Бог?».



Книги за автором

До Люрду. До Люрду.
Вражіння з дороги з першим українським паломництвом

по Марисюк Маркіян


Голоси користувачів: / 2
Add comment