... Послання Митрополита Йосифа на Великий Піст 1962 р.Б.
header-dds1
header-dds2
header-dds3
Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Перекласти на...

АРХІВ СТАТЕЙ

< лютого 2012 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
28 29        

Наші відвідувачі

 Погода в Україні
 
Послання Митрополита Йосифа на Великий Піст 1962 р.Б. PDF Друкувати Електронна адреса

Мир і благословення!

У ці Великопосні дні стає нам перед очі ясніше, як ніколи, правда жертви і любові Хр[иста] до нас. Її треба добре собі пригадати і відсвіжити в пам’яті. Своїми терпіннями і смертю Спаситель вповні заслужив нам відкуплення і спасіння від гріха, але в своїй всемудрості Він оставив і частину страдань для нас, щоби ми із свого боку спричинялись і лучились з Ним тісно в ділі нашого відкуплення. Щоби ми складали свої тіла на жертву живу, святу, милу Богові (Рим 12, 1). Вправді Бог зсилає на нас всякі терпіння, але Він хоче, щоби ми і добровільно і радо брали на себе якісь хрести і умертвлення, не лякались болю в ім’я віри, поконували свої пристрасті і забаганки, нехіть і отяжілість, відмовляли собі деякі приємності та тим засвідчили нашу добру волю в службі і любові Хр[иста]. Так треба розуміти слова св. Павла в посланні до Євреїв, що без жертви нема спасіння.

Христос провів сорок днів на відлюдді і в самоті, в горячій молитві і строгому пості. Цей приклад ставить нам перед очі св. Церква, бо піст і молитва, – це найпевніші засоби спасіння. Вони поскромлюють і очищують тіло і душу христіянської людини і доводять її до св. Сповіді і св. Причастя, бо ними повинно кінчитись великопосне каяння. Тоді щойно належно може кожний христіянин празднувати Христове Воскресіння.

Нехай, отже, ці великопосні застанови, повага і сум в часі пам’яті Хр[исто]вих страстей і смерті, передусім в страсному тижні, осяюють Ваші душі і тіла, скріпляють безсилість і надію у всіх прикростях і недолегливостях. Це справді найсуворіший час, але і найблагодатніший в християнському році. Світ любується в переситі, надмірному уживанні матеріяльних дібр, в їді, напитку і розгнузданості пристрастей, але він не находить в них остаточного вдоволення і щастя. Хр[ист]ова Церква навпаки, поручає навіть любуватись в пості і молитві і каянні, щоби цим заслужити і приготовитись до справдішної душевної радості, в першу чергу до радості з Хр[исто]вого Воскресіння.

Бла[гословення Господнє на Вас]

+ Йосиф

Д[ано] [на] Поч[атку] В[еликого] П[осту] [196]2