о. д-р Мирон Бендик, ректор 

Такою фразою описав новий патріарх УГКЦ Святослав сучасні УГКЦ, УАПЦ, УПЦ КП і УПЦ МП. Ця фраза чітко вказує на спільне історичне джерело українських конфесій. Вислів «Церкви свято-Володимирового Хрещення» вживається не вперше. Важливість його в тому, що він окреслює приналежність кожної з вищезгаданих Українських Церков до одного свято-Володимирового Хрещення. Спільне Хрещення об’єднує ці Церкви. Водночас жодна з Церков досі не пішла шляхом глибшого осмислення суті і наслідків своєї приналежності до свято-Володимирового Хрещення. Зробити це – означає розширити і поглибити сферу нашого єднання, поглянути на 988 рік з точки зору саме київської традиції.

прот. Іван Гаваньо,  викладач Дрогобицької Духовної семінарії

«Великі речі завжди невидимі» 
(Антуан де-Сент Екзюпері)
Цей відомий вислів цілком можна застосувати до оцінки подій, пов’язаних з обранням нового Глави УГКЦ та його інтронізацією. Саме дійство було незвичним, величавим, по-справжньому святковим і навіть радісним. Воно стало яскравою ілюстрацією, за висловом Блаженнішого Святослава, «глобального характеру нашої Церкви». Величне дійство ми мали нагоду бачити; слід намагатися узріти за ним і велике.
На Божественній Літургії з нагоди інтронізації Глави УГКЦ молилися представники УПЦ, УПЦ КП та УАПЦ. Це не проста формальність, данина церковній дипломатії та етикету, за цим стоїть велике – наближення Церков Володимирового хрещення. Нечуване за позитивним змістом і відкритістю привітання Блаженнішого Митрополита Володимира. Вперше нашу Церкву названо українською греко-католицькою. Визнано, що під її омофором звершується спасіння душ українців. Найголовніше ж – висловлено сподівання на співпрацю, щоб «знову іменем Христовим» одродити «наш український рай».

Богдан ЗАВІДНЯК, д-р. філософії, викладач Дрогобицької Духовної Семінарії.

Шлях до Істини пролягає через самозаглиблення, терпіння і любов. Тільки у цій дружній симфонії віри вона жива, надійна і спасенна. Та на численних стежках, магістралях і горизонтах історії Істина пропадає з виду, а те, що ми під нею стали розуміти, виявляється блідою подобою, яка здебільшого навіть не здатна нагадувати правду. Так, сферу мислення посіли «холодні, абстрактні боввани розсудкової думки, побудови в голові, які не хвилюють людину, не розбуджують в ній життєвих сил і пристрасних почуттів, не кличуть до бою, на жертву». (О. Лосєв. Життя). Чи можна в наш час володіти вмінням визнавати омани в царині мислення, самопроголошеного і узаконеного в добу «коперніканського» перевороту, яке кинуло на поталу людину, залишивши її сам на сам поміж зірок, на поверхні всесвіту?

мгр. Ігор БРИНДАК, викладач Дрогобицької Духовної семінарії

Повідомлялося, що теперішній понтифік Венедикт XVI має намір відновити міжрелігійні молитовні зустрічі в Асижі, започатковані у 1986-му році Слугою Божим Іваном Павлом ІІ. Також йшлося про те, що представники окремих течій у Католицькій Церкві негативно налаштовані проти цих зустрічей. В Україні дуже різко засуджують такі акції прихильники «групи Догнала». Широкому загалу вони більше відомі як «підгорецькі отці». Прихильники цього руху вважають молитовні акції з іновірцями перешкодою у проголошенні блаженним Папи Івана Павла ІІ. Тому вони постійно звертаються до Ватикану з вимогою скасувати заплановану на травень цього року беатифікацію. З іншого боку, більшість людей не володіють інформацією про те, що насправді відбувалося в Асижі двадцять п’ять років тому. З цієї причини варто нагадати про ці події й осмислити їх в богословському аспекті.

Ігор БРИНДАК, магістр богослов'я і викладач Дрогобицької Семінарії

Цей термін відомий кожному, хто має бодай поверхневе знання в юриспруденції. Згідно з ним особа вважається невинною доти, доки не буде доведено її провини. І будь-які суперечності чи розбіжності в доказах мають бути обернуті на користь вір протилежного. Однак, дана публікація не присвячена правознавству. Йтиметься радше про наступне: чи можна про когось або про щось робити негативні висновки, якщо передумовою до них є тільки припущення.