о. Мирон Бендик, 
ректор

У 2018 р.Б. питанням української автокефалії впритул зайнялася Царгородська Церква. Розглядає його вона, посилаючись на чисельні звернення українських православних вірних, а також представників державної влади України. Водночас вагомішою причиною виглядає прагнення Царгорода «поставити на місце» Московську Церкву, яка нещодавно зірвала Всеправославний Собор – «дітище» Царгородського патріарха.

Ігор БРИНДАК

Назва цієї статті походить від вислову, який приписують російському письменнику Федору Достоєвському: «Якщо Бога немає, то все дозволене». Суть цих слів у тому, що зростання релігійності суспільства веде до його морального оздоровлення і, навпаки, занепад релігійності - до його деградації. Ця теза неодноразово піддавалася і піддається критиці. Тому настав час присвятити їй окрему публікацію.

Одного разу на мешканців Лаконії у давній Греції напало чужинське військо. Його воєначальник запропонував лаконійцям здатись. Якщо ж ні, то вони будуть жорстоко покарані. Місцеві попросили часу на роздуми. Згодом дали чужинцям таку «лаконічну» відповідь: «Якщо».
Останнім часом в Україні здійнялася церковно-суспільна буря навколо перспективи автокефалії Православної Церкви, яку часто називають помісною. Наші медіа-коментатори стали посилено користуватись церковною термінологією – томос, Церква-Мати, юрисдикція…
Такий сплеск зацікавлення церковними справами не може не тішити. Безперечно, українцям не байдуже, якою буде Українська Церква завтра. Адже навіть для нецерковного українця «своя» Церква – один із елементів національної ідентичності.

Ігор БРИНДАК

Читання «Псалтиря» - це один із різновидів молитви за померлих. Святе Письмо молитву за усопших називає «благородним вчинком» та «святою і благочестивою думкою» (2 Макавеїв, 12, 43 - 45). Але чому саме «Псалтир»? Зрозуміло, що за померлих, як і за живих, можна молитися будь якими іншими молитвами. В тому числі і власними словами. Але слід пам’ятати декілька важливих моментів.

Ігор БРИНДАК

У свій час в нашому часописі була стаття про фільм італійського режисера Джакомо Батіато «Кароль – людина, яка стала папою» (Див. З любов’ю у світ, № 9 2007). У 2006 році цей же режисер зняв продовження під назвою: «Кароль – папа, який залишився людиною». Про нього і піде мова у даній публікації. Як і попередня стрічка, цей фільм розповідає про життя папи святого Івана Павла ІІ, який до обрання на Петровий Престіл називався Кароль Войтила. Події у фільмі розпочинаються із преміційної (першої урочистої) месси Івана Павла ІІ і закінчується його блаженною кончиною, яка мала місце 2 квітня 2005 року.

Ігор БРИНДАК

Іноді можна зустріти інформацію, що в окремих храмах чи монастирях зберігаються частинки Господнього Животворного Хреста (тобто того, на якому був розіп'ятий Ісус Христос), частинки Тернового вінка з голови Спасителя, цвяхи, якими Він був прибитий і т.д. Хотілося би знати, наскільки заслуговує довіри автентичність таких реліквій?

Ігор БРИНДАК

Останнім часом ряд наших читачів хотіли почути позицію Церкви стосовно так званого «Єрусалимського вогню». І хоча цей номер не пасхальний, проте на бажання читачів даємо відповідь. Під Єрусалимським вогнем розуміють той вогонь, який у Велику суботу виносить із Кувуклії (Гробу Господнього) Храму Воскресіння Христового єрусалимський патріарх, який пізніше розвозять по цілому світу. Його ще називають «Благодатним вогнем» або «Святим світлом».