ВСТУП
Ця праця є присвячена князю Костянтину-Василю Острозькому, як постаті, що відіграла важливу роль у справі Берестейської Унії. Як згадує мит. Іларіон в своїй історичної монографії, князі Острозькі були могутніми удільними князями. Вони мали при собі багатотисячні полки козацтва, і це робило їх могутньою силою в Литві і Польщі. Вони займали найвищі посади в державі. До них часто прибували посли від молдавського і кримського хана. Князь Костянтин Острозький є надзвичайно цікавою постаттю з-поміж усіх діячів часів Унії. Завдяки своїм багатствам рід Острозьких був настільки знатним, що князь Костянтин у 1586 р. був кандидатом на короля Польщі й Литви. На перешкоді стало православне (конфесійно) віросповідання, бо віра в католицькій Польщі відігравала першочергову роль.

о. Олег Чупа

Якщо б хтось перелічив такі слова, як "ньютон, джоуль, ампер, кельвін", і спитав нашої думки, що їх об'єднує, ми найімовірніше відповіли б, що мова йде про якийсь розділ фізики. Адже згадані слова позначають різні фізичні величини. І ми б не помилися. Утім, за цими абстрактними величинами криються прізвища видатних фізиків, яких об'єднувала одна особливість. Крім того, що вони були людьми "холодного розуму", надзвичайно послідовного мислення і для кожної ідеї шукали різних доказів, їх єднала також віра в Бога. Вони належали до тієї когорти дослідників, які свідчили, що розум і віра, наука і релігія не є конкурентами, супротивниками, а взаємно одне одного доповнюють.

ВСТУП
У сьогоденні ісламське середовище активно розвивається та поширюється, відбувається зіткнення культур та цінностей. Своїми документами, зокрема декларацією «Nostra Aetate», Церква дає відповідь щодо інших релігій, творячи в такий спосіб діалог. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що від розвитку католицько-мусульманського богословського діалогу залежить майбутнє глобалізованого людства. Зараз, як ніколи, необхідний розвиток релігійної етики толерантності, відкритості, діалогу й братерства. У зусиллях богословів, спрямованих на досягнення взаємного порозуміння, траплялися численні виклики, головний серед яких — розвиток радикального ісламізму як ідеології протистояння із Заходом у боротьбі за глобальне лідерство. Сьогодні важливим завданням християн та мусульман є також подолання вікових стереотипних уявлень ворожості й недовіри, вироблення дієвої мови міжрелігійного богословського діалогу, актуалізація спільних або аналогічних моральних цінностей та принципів, узгодження єдиної позиції в умовах постмодерного наростання релятивізму й нігілізму як умонастроїв інтелектуалів і спільнот. Ми не зможемо осягнути всього цього, не знаючи історії католицько-ісламського діалогу, офіційних документів Церкви як відповідей на певні проблеми.

Ярослав Мисак

Мабуть, кожна мисляча людина бодай раз у житті ставила собі питання щодо виникнення світу, живих істот, людини. І ніхто з точною упевненістю не зможе відповісти на ці, здавалося б, прості, але водночас і складні питання.

3-5 вересня 2021 р.Б. у Дрогобицькій духовній семінарії пройшли традиційні реколекції на початку навчального року. Цього разу бесіди провадив архієпископ-емерит Ігор (Ісіченко), який розважав про священиче покликання у світлі шляху біблійного Мойсея та його осмислення Іваном Франком. Публікуємо текст виголошених бесід.

ВСТУП
Кожна людина у своєму житті задумується над його сенсом, питанням правильного вибору, свободи та щастя. На багато з цих питань можна віднайти відповіді у Святому Письмі, яке містить Боже Слово, об’явлене людині в історії спасіння. Ця історія представляє розвиток відносин між Богом та людством, починаючи з моменту створення людини. Протягом історії спасіння ці взаємини поглиблювались і людина щораз більше розуміла їхню цінність та суть. Вершиною спілкування Творця і людства було усвідомлення мотивацій Божих дій щодо людини, які висловив єв. Йоан Богослов: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Йо 3, 16). Врешті він у своєму І посланні навчатиме, що Бог є Любов (пор. І Йо 4, 8. 16). І цю досконалу любов виявив Господь Ісус Христос.

Сучасна Вітчизняна війна відкрила видатні й героїчні грані українського національного характеру. Водночас відкрилися й успадковані з радянщини страхи, показне окозамилювання, недостатня суспільна культура і пострадянські тоталітарні, іноді антирелігійні синдроми. Одним із них є нерозуміння ролі і значення Церкви в народі й суспільстві, зокрема під час час війни. Із цим мають проблему чиновники різного рівня, через що виникають і непорозуміння з Церквою. Вони ігнорують церковну специфіку і намагаються підставлянням членів духовенства до мобілізаційних списків вирішити свої проблеми з виконання мобілізаційного «плану». З огляду на такі явища Церкві тим більш потрібно з’ясувати специфіку своєї місії, зокрема під час воєнного стану.

Святослав Радик

У грудні 1991 року мільйони українців на референдумі підтвердили своє бажання жити в Незалежній Державі. Історія українського народу розповідає про нелегкий шлях до незалежності та державності, яку він упродовж століть то втрачав, то здобував. Що ж було міцною опорою-корінням українського народу в його змаганнях здобути власну державність?

ВСТУП
В історії філософії Новітньої доби однією з ключових тем філософських дискурсів, яка загалом є складовою частиною таких дисциплін, як логіка, гносеологія, епістемологія, когнітивістика та інші, стала проблематика загалом природи людського мислення, а конкретніше – дослідження способу, можливостей, меж раціонального пізнання та всього того, що з ним пов’язано. З-поміж численних мислителів, котрі присвячували свої трактати висвітленню цієї проблематики, найчастіше виокремлюють Іммануїла Канта, і це не безпідставно. Цей мислитель, справді, здійснив «коперниканський переворот» у способі трактування раціонального пізнання, перенісши акцент з об’єкта на суб’єкта пізнання. Його три найвідоміші трактати Критик викликали дискусії, які згодом переросли у тривалу полеміку. Якщо у дискусіях метою є зіставлення суперечливих суджень та осягнення однодумності, тобто істини, то метою полеміки є здобуття перемоги над опонентом та ствердження власної позиції. Одним із численних опонентів Канта, котрий відкрито у деяких своїх трактатах полемізував не безпосередньо з Кантом, а опосередковано, був вже сьогодні блаженний пастир з Роверето Антоніо Розміні-Сербаті. Цей мислитель в одному зі своїх трактатів, мова йде про Теодицею, не лише полемізує з Кантом, а й пропонує своє вирішення піднятих філософом з Кеніґсберґа проблематик.

Володимир Литвин

Науково-технічний прогрес: що він приніс людству і які перспективи відкриває? Безумовно, досягнення науки й техніки відкривають для людства нові горизонти. З одного боку, вони значно спрощують людині життя, а з іншого – створені винаходи загострили взаємини людей один із одним та з природою. У нашій статті ми спробуємо проаналізувати результати науково-технічного прогресу та дати йому моральну оцінку.