РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 17/07 Роман Ковівчак, «Заповідь любові до ворогів (Мт 5,43-48 і Лк 6,27-35). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент – о. ліц. Андрій Нискогуз)
- 16/07 Звернення з приводу мобілізації священнослужителів
- 14/07 Святоволодимирове християнське коріння української державності
- 12/07 Андрій Капустинський, «Антикантівська полеміка в "Теодицеї" бл. Антоніо Розміні» (науковий керівник – о. д-р. Богдан Завідняк, рецензент – о. ліц. Іван Гаваньо)
- 10/07 Моральна оцінка науково-технічного прогресу
Найпопулярніше
- Дмитро Білий, «Господня молитва (Мт 6,9-13; Лк 11,1-4). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о.ліц. Андрій Нискогуз)
- Там, де замовкає наука
- Філософія – провідниця до богослов’я
- Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- Моральна оцінка науково-технічного прогресу
- Релігія та наука: чи існує конфлікт?
Чи правда, що у Дрогобичі колись сталась подія, подібна до тієї, яку показано у фільмі "Чудо"? |
![]() |
![]() |
![]() |
Ігор БРИНДАК
Спочатку хочеться зауважити, що у фільмі «Чудо» в зображенні цієї події є багато домислів, включаючи й ім’я головної героїні. У стрічці героїня названа Таня Скриннікова, в реальності ж особу звали Зоя Самаріна. Але, відносно Дрогобича. Така подія і справді відбулася тут 31 січня 1940-го року. Чоловіка, з яким це сталося, звали Дмитро Налисник. Він ще до приходу радянської влади був відомий тим, що постійно насміхався над Церквою та релігією. А коли вже радянська влада прийшла, то став особливо активним. Власне того дня більшовики організували в Дрогобичі мітинг, на якому виступали їхні ідеологи, прислані зі Сходу, і деякі з них вели пропаганду проти Церкви. Коли мітинг закінчився, ведучий запитав, чи не бажає хтось з місцевих жителів сказати своє слово. Отут і зголосився товариш Налисник. Піднявшись на трибуну, він став говорити наступне: «Уже давно говорив я вам про те, що ніякого Бога немає і ви не вірили мені ще й насміхалися з мене. Аж ось перед хвилиною ви почули, що говорять мужі науки там, у країні свободи. Тому час нам усім прозріти! Час отрястися з кромішньої пітьми. Закликаю вас усіх, щоб усі як один підняли руку вгору і закликали за мною: «Нема Бога! Геть з усяким Богом!» Тут він витягнув вгору руку, і в один момент став паралізованим. Але не так, як це буває зазвичай, а в дуже дивний спосіб: він не впав на землю, а продовжував стояти на трибуні, витягнений, як струна, рука була піднята, очі відкриті і наповнені кров’ю, жили на висках набрякли, а уста безперестанно повторювали: «Нема Бога! Нема Бога!». На площі сталося велике замішання, викликали лікарів, які робили Дмитрові різні уколи, але ніщо не допомагало. Тоді його зняли з трибуни, понесли до машини, але посадити не змогли, тому викликали відкриту машину, поставили в неї товариша Налисника, як статую, і в такому положенні повезли до лікарні. Народ зібрався на вулицях міста, щоб побачити такий страшний знак Божої справедливості. В лікарні Дмитро Налисник помер, не приходячи до свідомості. Ця історія була опублікована перший раз в календарі часопису «Місіонар» за 1942 рік. В 1994 році дрогобицький журналіст Роман Пастух віднайшов стару публікацію, почав шукати свідків цієї події і знайшов трьох людей, очевидців цієї історії. Їх звали: Богдан Звір, Микола Куйдич та Іван Губицький. Ці люди підтвердили правдивість цієї історії (див. Пастух Роман «Покараний безбожник»;Добре серце, № 1, 1994 рік, С.14). Ігор БРИНДАК Чи правда, що у Дрогобичі колись сталась подія, подібна до тієї, яку показано у фільмі "Чудо"?//"З любов'ю у світ" № 12 2014
|