|
|
|
Семінаристи ДДС ознайомилися зі служінням УГКЦ поза межами України |
 |
 |
 |
|
 16 квітня 2024 р. Б. до Дрогобицької семінарії завітали працівники Пасторально-Міграційного Відділу Патріаршої Курії УГКЦ - о. Андрій Гах, заступник голови – вл. Степана (Суса), та о. Віталій Храбатин, референт з питань зовнішніх відносин. Вони ознайомили семінаристів із діяльністю УГКЦ за межами України, що звершується за посередництвом ПМВ в тих регіонах, де немає її церковних структур.
|
|
Душпастирство академічної молоді |
|
|
|
|
о. Олег КЕКОШ
ІІ Ватиканський Собор у Декларації про християнське виховання наголошує на потребі душпастирства академічної молоді (ДХВ-10). Ідеться про те, щоб належно приготовані священики, монахи й монахині та світські спеціалісти надавали молоді (студентам) духовну, моральну та інтелектуальну підтримку. Церква називає молодих людей своєю надією і не боїться ставити їм відповідальні завдання у справі євангелізації. Власне, з молодими людьми Церква пов’язує надію на майбутнє: своє і світу. У цьому контексті дуже важливою справою є відповідна формація і виховання молодого покоління так, щоб різносторонньо розвиваючи свою особистість у співпраці з душпастирями, молода людина ставала Христовим апостолом у своєму середовищі. Апостольство мало б полягати у формуванні цього середовища (академічного, домашнього...) у християнському дусі, доповнюючи свідоцтво життя свідченням слова і жертвенної любові.
|
|
|
Підготував Андрій КОСАР Уже протягом півтора століття точаться дискусії у лоні УГКЦ щодо використання терміну „православний” у її богослужінні*. Диспути велися на різних рівнях: поміж єпископами, серед священиків а також між вірними. І хоча на даний час питання вжитку терміну „православний” у богослужінні УГКЦ вже не викликає гострих дискусій, як це було буквально десять років тому, та все-таки у деяких місцевостях цей термін і надалі не вживається у богослужінні, а спроби відновити його використання зустрічають спротив серед народу. А це, в свою чергу, означає, що для свідомості деяких людей слово „православний” ще дотепер продовжує бути чужим. Причиною цього є зміна значення слова, яка, можемо припустити, відбулася всередині ХІХ ст., бо саме із цього моменту починають лунати пропозиції щодо заміни слова „православний” на слово „правовірний” або повністю вилучити це слово з богослужбового вжитку.
Для того, щоб розкрити первинне значення цього слова, – а це зможемо зробити лише тоді, коли з’ясуємо деякі моменти його походження
|
|
Владика Андрій Сапеляк: «Я намагався допомагати Блаженнішому Йосифу також і в створенні Українського Патріархату» |
|
|
|
|
розмовляв Ростислав ПРИРІЗ
 Історія нашої Церкви прикрашена славними постатями її предстоятелів, котрі втілили в собі євангельський ідеал доброго пастиря і жодною ціною не залишили довіреного їм стада. Цьогоріч ми особливо вдивляємося у постать незламного духом патріарха Йосифа, з нагоди 120-ої річниці з Дня його народження. Поряд з тим, важливо також зауважити тих людей, котрі відроджували з руїн нашу Церкву разом з патріархом Йосифом і сьогодні є поруч з нами. Вони часто залишаються непомітними, бо не шукають слави, але
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 Наступна > Кінець >>
|
|
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL |
