|
Зинич О.
... Вселенная, веселися... ... Бог від Діви днесь родився...
– Хто це так файно колядує? Прошу, прошу до хати.
Старечі очі світилися радістю, намагаючись угледіти в підбіленій снігом темряві гостей.
– Чи чули, браття, за таку новину, Ірод завзявся на Божу Дитину...
|
|
|
Різдво – найдивовижніше і найулюбленіше свято в усьому християнському світі |
|
|
|
|
Сов’як А. Різдво – найдивовижніше і найулюбленіше свято в усьому світі. Ми, українці, найбільше очікуємо його приходу. Це свято приносить нам тепло і радість у кожну родину. Радість, яка триває вже понад два тисячоліття і пригадує нам воплочення Господнє – Його Різдво. Наш народ за час свого існування збагатився багатьма різними обрядовими дійствами: колядки, вертепи та самі ж приготування до свята, про яке ми так багато знаємо. Поряд з українськими традиціями є ще й инші, які по-різному святкуються і мають свій певний колорит. Ось як відзначають Різдвяні свята в деяких країнах Європи.
|
|
Святий Миколай Чудотворець – великий служитель Божої благодаті |
|
|
|
|
Савчук І. Постать Святого Миколая, єпископа Мир Ликійських, великого чудотворця ІV століття, зоріє кожному крізь віки сьогодні. Не знайдемо такої людини, котра б не чула про святого. Він є близьким і дітям, і дорослим. Щороку цикл зимових свят розпочинається із вшанування цього подвижника. По всьому світі малеча разом зі своїми батьками з нетерпінням очікують приходу цього святого, котрий упродовж цієї «чарівної ночі» відвідує дітвору.
|
|
Братство «Введення в храм Пресвятої Богородиці» |
|
|
|
|
Сокрута В. Плекайте в своїх серцях набожество до Пресвятої Богородиці і то аж до кінця вашого життя, бо то буде вам певною запорукою вічного спасіння. о. Ісидор Дольницький
Отець Ісидор Дольницький уважав, що найкращим способом приготування до священства є особлива набожність до Пречистої Діви Марії. Підставою та джерелом сили для цього виховання є приклад життя та чесноти Марії в час її перебування в Єрусалимському храмі. Так, на його прохання, 25 грудня 1884 р. митрополит Сильвестр Сембратович просив благословення у папи Лева XIII на заснування братства, на що папа з радістю погодився. Через деякий час, 23 червня 1885 р., митрополит урочистою грамотою канонічно започаткував братство під назвою «Введення в храм Пресвятої Богородиці».
|
|
Бунь А.
Гріх – це, насамперед, образа Бога, розірвання сопричастя Ним. Він водночас шкодить співпричастю з Церквою. Тому покаяння – це не лише відновлення сопричасної єдности з Богом, але і примирення з Церквою, що виражає і літургійно здійснює це таїнство.
Людина, согрішивши, перестала бачити головну мету свого життя. Але запитаймо себе: яка ж це мета?
|
|
Єресь та помилка у світлі нового завіту та відчутті ранньої Церкви |
|
|
|
|
Рисей Т. Термін «єресь», як зазвичай подають наукові словники та енциклопедії, походить від грецького слова ai[resij, що означає вибір, вибраний стиль думок , обрання кращого . На означення людини, котра вміє робити вибір, у грецькій мові зустрічаємо прикметник ai`retiko,j, відповідником якого в єврейській мові є слово aher . Виглядає, що первинно цей термін не носив негативного значення і означав «инший», «відмінний». У Септуагінті це слово означало «вибір кращої жертви Богові» (Лев. 22:18,21) або «краще вільне вирішення» (I Мак. 8:30).
|
|
Горнакевич Д. Останніми роками досить ускладнилось життя в європейських посткомуністичних країнах. Відбулися зміни в економіці, політиці, мисленні й системі цінностей. Наслідки цих змін кожен із нас більш чи менш болісно досвідчив у власному житті. Сьогодні християнин уже не наражається на брутальне, хоч і примітивне, переслідування державного апарату, як це було в часи Радянського Союзу. Йому загрожує радше небезпека виглядати смішним, якщо захоче дотримуватися і декларувати свою віру в щоденному житті, навіть якщо він не робитиме це демонстративно, а просто не дозволятиме топтати християнські цінності. Християнин також щораз частіше стикається з різноманітними релігійними і парарелігійними пропозиціями і мусить оцінити їх у світлі свого довір'я до Христа.
|
|
Храм – куточок Раю на землі |
|
|
|
|
Балко М. Унаслідок гріхопадіння, людина втратила можливість спілкуватись із Богом. Позбавивши себе щастя перебування у раю, людина, однак, прагнула спілкування з Господом і намагалась віднайти різні шляхи для віднови союзу з Ним. Перші християни таємно збирались в оселях когось із них, а часто в будинках патриціїв на ламання хліба. Також переховувались у катакомбах, де на могилах мучеників творили молитву. Після легалізації християнства, яке відбулося 313 року за імператора Констянтина Великого, на гробах мучеників і цвинтарях почали споруджувати храми.
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
|
|
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL |