|
Отець Северин Гнатюк - тихий мученик Старосамбірщини |
 |
 |
 |
|
Микола ЦИБ В історії нашої Церкви є багато оборонців своєї віри. Чимало з них сміли во йшли на муки і смерть, щоб дати свідоцтво вірності Богові і своїй Церкві. Їх намагалися зламати різними тортурами, залякували муками, а коли це не допомагало, придумували найрізноманітніші знущання, наслідком яких були каліцтва і смерть. Так засвідчували свою віру незчисленні знані і незнані мученики. Інші наслідували святого апостола Павла, котрий вважав, що померти мученицькою смертю краще для нього, однак для оборони і підтримки інших - краще жити. Були в історії Церкви й інші, ісповідники віри, котрі упродовж багатьох років були переслідувані за свої переконання. У постійних утисках перебували й ті, хто їм допомагав. Це також мученики, але тихі. До таких тихих мучеників належав і блаженної пам'яті о. Северин Гнатюк.
|
|
|
Характерні риси аксези та молитви св. Йосафата Кунцевича |
|
|
|
|
о. Олег ЧУПА Духовність св. Йосафата у церковній традиції УГКЦ, як правило, розглядалась крізь призму його мученицької смерті. Без сумніву, це було спричинене спершу беатифікаційним, а опісля канонізаційним процесом. Мученицька кончина святого за єдність Церкви, а відтак чудесні оздоровлення та навернення за заступництвом св. Йосафата, були для духовенства та вірних Київської Унійної Митрополії очевидним свідченням істинності шляху, котрим пішла єрархія під час Берестейської Унії. Не вагаючись, ствердимо, що такий підхід до постаті святого був оправданим: сам Йосафат неодноразово засвідчував, що бажає і готовий, якщо на це Божа воля, стати мучеником за Христа. Духовність та містичний досвід св. Йосафата дослідники, зазвичай, оминали своєю увагою. |
|
Іван КОМАРНИЦЬКИЙ Одна з визначних, але маловідомих в Україні святинь знаходиться в селі Крилос. Це місце прославилося великою і славною історією. Якщо уважніше приглянутися до цієї історії, то можна побачити тут особливе Боже благословення і заступництво Пресвятої Богородиці, яке проявилося через Чудотворну ікону.
|
|
Що ми знаємо про Святу Літургію? Проскомидія |
|
|
|
|
Роман СЛАВИЧ Літургія і Євхаристія Наведеними в епіграфі словами з євангельської притчі Ісус Христос запрошує всіх нас взяти участь у «весільному бенкеті», який відбувається щонеділі у храмі, та не лише кожної неділі, але щодня. Цим «весільним бенкетом» є Божественна Літургія. Сьогодні, подібно як і в притчі, одні відкидають це запрошення, інші ж його приймають і з радістю йдуть на цей бенкет. Причиною такої неоднозначної реакції на Боже запрошення є належне (або неналежне) наше розуміння та сприйняття Святої Літургії. Часто можемо почути різні «відмовки», як наприклад: «я можу і вдома помолитись», а хтось іде або «на власне поле», або «до свого крамарства», а дехто взагалі з насмішкою ставиться до запрошення. Проблема прихована у нерозумінні важливості Божественної Літургії.
|
|
Дорога Христових Заповідей,чи дорога багатства? |
|
|
|
|
Володимир БОГЕНЧУК Це одна з найяскравіших та найбільш захоплюючих історій Євангелії від Марка. Ця розповідь є також у Євангелиста Матея (Мт. 19, 16-26). Марко оповідає, що хтось (у Матея – це юнак) підбіг до Ісуса і впав перед Ним на коліна, демонструючи цим довір’я до Христа та своє справжнє бажання отримати від Нього цілковито правдиву відповідь на важливе для нього запитання. Для Христа важливим було прагнення юнака, котрий бажав віднайти істину. Це проявлялося в його бажанні заглянути в глибину закону, не обмежуючись його зовнішнім виконанням.
|
|
Герої Базару - символ українського повстання |
|
|
|
|
Роман НАЗАР
Увсіх народів є ціла низка свят, які оспівують подвиги борців за краще та щасливе майбутнє своєї держави. Календар же української історії просякнутий кров'ю синів-геро-їв, що жертвували своїм життям для майбутнього своєї нації, щоб власним прикладом виховувати нові покоління захисників Батьківщини. Одні з таких лицарів, на прикладі яких будується світогляд, культура та виховання нації- герої Базарської трагедії. На перший погляд, пройдений ними шлях може виглядати безглуздим, тому що вже на початках виглядав самогубством. Деякі історичні джерела називають рейд військ УНР походом відчаю... Можливо, за законами логіки, коли співвідношення сил різниться в декілька разів, можна так розцінювати. Однак любов до своєї Батьківщини, яка не вкладається в закони логіки, а підносить до висот самопожертви, поклала на їхні рамена важкий та окровавлений хрест свого народу, який вони гідно пронесли у своєму подвигу.
|
|
Огляд історії українського іконопису. Частина І (Х-ХV ст) |
|
|
|
|
диякон Михайло ОЛІЙНИК
Історія українського церковного мистецтва має сьогодні потребу в новому погляді на неї і вимагає нових підходів до кращого її висвітлення з мистецького і богословського боку. Сучасні публікації базуються, в основному, на українських дослідженнях першої половини ХХ ст. та працях радянських вчених періоду 50-80-х років ХХ ст. В останні десятиліття приділяють увагу українському іконописові й польські мистецтвознавці.
Проте зарубіжні дослідники часто не прив'язують наш іконопис ані до української культури, ні до Київської Церкви, ні до держави Русі-України, лише до території, оперуючи при цьому географічними, власно придуманими назвами: «южная иконопись», «малоросийская/галицкая иконопись», «ікони Малопольщі», «подкарпатска/карпатска ікона». Такі дослідження, звичайно ж, не можуть адекватно висвітлювати всі процеси розвитку українського церковного малярства і бути об'єктивними. Щоб збагнути принципи розвитку та місце і роль українського іконопису в мистецькій спадщині Вселенської Церкви і світової культури, коротко зупинимося на історії зародження і роз-витку християнського сакрального мистецтва.
|
|
Християнська педагогіка у вихованні учнівської молоді |
|
|
|
|
Мирон ВАЧЕВСЬКИЙ доктор педагогічних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України
У статті досліджується актуальне питання виховання учнівської молоді під впливом релігійних традицій, які дозволяють на основі християнської етики прищеплювати молодим людям поняття моралі, людських вартостей, важливість молитви, діл милосердя... Розглядатимемо християнську педагогіку, як головний чинник на сучасному етапі розвитку суспільства та виховання в учнівської і студентської молоді високої культури, яка може формуватися, взоруючись на високі загальнолюдські моральні вартості. У сучасній педагогіці існує багато пропозицій і підходів до вирішення проблем виховання і розвитку учнівської молоді. Їх можна трактувати по-різному. Тут варто зазначити роботу професора О. Вишневського, в якій автор глибоко досліджує та розкриває питання проблеми виховання учнівської молоді на християнських засадах.
|
|
|
