Монаші чини та згромадження: історія утворення, харизма та особливість… |
|
|
|
Тарас Петруняк
Монашество є досить давнім явищем, яке включало як самітницький споглядальний спосіб життя, так і спільнотне життя. В усіх ченців єдина мета – осягнути досконалість. Кожен монаший чин має свого засновника, а також свою історію виникнення. Отож, дорогий читачу, пропоную коротко розглянути те, яким за яких обставин були засновані деякі найпоширеніші монаші спільноти, а також те, якою є їх основна харизма.
|
Літургійні особливості монаших обітів |
|
|
|
Тарас Фаль
Виконування заповідей Христових – завдання кожного християнина. Окремі з них, бажаючи вести глибше духовне життя, радикально посвячують себе Богові, складаючи чернечі обіти: добровільної убогості, досмертної чистоти та досконалого послуху. Монаший подвиг допомагає дозрівати до готовності прийняти Боже Царство. Церква має особливий літургійний чин прийняття монашого стану – постриг.
|
Дмитро Витівський
Сучасне індустріальне суспільство зосереджене на накопичуванні майна та коштів, і «жити добре» часто означає «мати багато». Нормами такого суспільства є бажання набувати власність, утримувати її, примножувати. Проте окремі люди, попри страх бути іншими, героїчно «обертаються на 180 градусів» і вирушають у нелегку дорогу, залишивши все матеріальне й таке приємне людині. Ми рідко задумуємося над тим, що заклик Ісуса Христа: «Продай все, що маєш» (Мт 19, 22), - може бути звернений і до нас, а тому варто наслідувати того, хто, «скинувши верхню одежу, скочили і підійшли до Ісуса» (Мт10, 50) – монахів.
|
Іван Іваненко
Хоч монашество таким, яким ми його звикли бачити, було чітко сформоване в перші століття християнства, не слід вважати, що його не існувало ще в старозавітні часи. Звичайно, це не були звичні для нас добре вибудувані чернечі спільноти та установи, а радше окремо вибрані богопосвячені люди, які відзначалися поставою дівицтва, а також повної посвяти й абсолютного послуху Єдиному Богу. Такими людьми були пророки, а згодом і такі спільноти, як назореї та есеї.
|
Ігор Бриндак
Багато хто з читачів, мабуть, чув про таке відпустове місце в Люрді, що розташоване на південному заході Франції. У 1858 році там було з’явлення Пресвятої Богородиці. І від того часу й аж до сьогодні в Люрді відбуваються чудодійні зцілення. Свідком цих з’явлень була місцева дівчинка, напівграмотна селянка св.Бернардетта Субіру (1844-1879). Ми ж розповімо про фільм, присвячений цій подвижниці, – стрічку американського режисера Генріха Кінга «Пісня про Бернадетту».
|
Юрій Бігун
На території України знаходиться багато величавих обителей подвижництва та благочестя, які є свідками глибокої духовної культури й історії українського народу. Осередки монашества відігравали в нас ключову роль, бо тут плекалося не лише духовне життя, але й народна культура та ідентичність. Однією з таких обителей була Почаївська лавра. Упродовж свого існування ця обитель була під різними політичними режимами та належала різним Церквам. Важливого значення вона набула в унійний період своєї історії, коли належала до греко-католицької Церкви, будучи у XVIII-ХІХ ст. важливим осідком василіанського монашества.
|
Молитовне стояння монашества |
|
|
|
о. Олег Чупа
Про цінність золота, коштовних каменів знають, мабуть, навіть діти. Та про місця й способи їх добування можуть розповісти лише ті, хто виймав ці коштовності з надр землі, хто очищував їх він земного пилу, хто стикався з різними небезпеками цієї праці…
Це порівняння чимось нагадує християнське монашество. Адже ченці й черниці від початків існування Церкви були тими, хто в пошуках духовного скарбу відходив у віддалені місця. Характер їхнього життя стисло можна передати словами апостола Павла: "Вони... тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені; вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами" (Євр. 11, 37-38). Справді, спершу багато ченців і черниць провадили життя на самоті, були відлюдниками, проте згодом любителі богопосвяченого життя почали формуватись у спільноти-родини, щоб сильніші духом насичували своїм запалом тих, хто слабший, тих, хто щойно став на цей шлях.
|
|
|