РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 15/08 Михайло ЖАК, «Значення молитви в особистісному розвитку людини» (науковий керівник – п. Мар’яна Бісик, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- 12/08 Володимир КОЗАР, «Діва Марія у контексті християнсько-ісламського діалогу» (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент – о. ліц. Володимир Тухлян)
- 09/08 Віталій КРАВЧУК, «Богослов’я Хреста в навчанні папи Венедикта ХVІ» (науковий керівник – вл. Григорій (Комар), рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- 06/08 Яків-Микола КРИВЕЦЬКИЙ, «Військове капеланство УГКЦ в Україні. Канонічні та юридичні аспекти» (науковий керівник – о. ліц. Олег Цимбалюк, рецензент - о ліц. Петро Войтович)
- 03/08 Віталій КУЛЬЧИЦЬКИЙ, «Вибір апостолів (Мр 3,13-19 і Лк 6,12-16). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент - о ліц. Ростислав Приріз)
Найпопулярніше
- Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
- Михайло ЛУЦАК, «Розуміння смерті у богословській спадщині святого Івана Золотоустого» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Володимир Івасівка)
Папа Франциск - місіонер милосердя |
![]() |
![]() |
![]() |
Віталій Миська Зважаючи на виклики сьогодення і особисті потреби, кожен з нас особливо має молитися й бути милосердним до ближніх. Без перебільшення втіленням цього правила є особа папи Франциска, єпископа Риму, усмішка, радість і доброта якого вселяють надію і є виявом Божого милосердя. Дивлячись на невтомність папи Франциска на багатьох континентах світу і його відчуття необхідності звіщати Боже милосердя, хочеться зацитувати слова самого понтифіка: «Милосердя – це шлях, який єднає Бога і людину, бо відкриває серце в надії на те, що хтось нас полюбив назавжди, незважаючи на обмеження нашого гріха». Не можна не погодитись із всім нам знаною фразою: «Світ не без добрих людей». Ой, як мало добрих людей і багато у світі зла, – скажуть песимісти. Натомість оптиміст каже: так, зла багато у світі, але зациклюючись лише на злі, людина з часом впадає в розпач і їй не вистачає часу на вчинок милосердя. Тому навіть наймізерніший вчинок милосердя перекриває багато зла у світі. На жаль, у наш важкий час змін такі якості, як милосердя, доброта, бажання допомогти, відходять на задній план, а уперед висуваються ділова хватка, уміння дістати прибуток і турбота насамперед про себе. Милосердних людей зараз небагато, та й то інші ставляться до них якщо не як до божевільних, то принаймні як до недалекоглядних. Знаємо, що хоча Христос чинив діла милосердя, тобто лікував, зціляв, воскрешав, був усім для всіх, проте книжники і фарисеї цього не сприймали. Водночас Ісус і далі чинив милосердя. Папа Франциск сказав: «Нашим покликанням є нести у світ Боже милосердя». Він пригадує, що у цьому Святому Році Милосердя ми покликані підбадьорити тих, які почуваються грішними й негідними, переказуючи їм Христовий заклик: «Не бійся!» . Ще перед початком свого Понтифікату папа попросив людей не витрачати гроші на авіаквитки, а роздати ці кошти бідним: «Я бажаю, щоб всі ці особи замість поїздки до Риму на церемонію початку Понтифікату продовжували супроводжувати мене духовною близькістю через якийсь жест милосердя щодо тих, хто найбільше потребує». Звершуючи милосердя, ми стаємо духовно близькими до папи і також між собою. У своїй катехизі папа Франциск висловився так: «Спільні справи милосердя – конкретний вираз єдності християн. (...) Настільки, наскільки ми приймаємо благодать милосердя, ми стаємо все більш і більш народом Божим, і ми теж здатні проповідувати всім Його чудові діла, починаючи від простого і братерського свідчення єдності. Ми, християни, можемо проголошувати всім силу Євангелія, вирішивши спільно вести справи милосердя для тіла і душі. Це конкретне свідчення єдності між нами – християнами, протестантами, православними і католиками. (...) У нас є спільна місія, якою є переказ милосердя, отриманого від інших, починаючи від найбідніших і покинутих». Всі поїздки і діяльність папи в різних куточках світу (чи це світові дні молоді, чи інші зустрічі) спрямовані на творення мосту миру і милосердя. Папа переповнений такими якостями, які піднімають людські душі на християнському Заході, яким зусібіч загрожують спокуси світу. Папа не лише багато проповідує про милосердя, але і підтверджує це своїм життям. Вартує згадати час священства тоді ще о. Хорхе Маріо Бергольйо, який, дізнавшись про якісь проблеми чи хворобу, відразу ж намагався вирішити ситуацію якнайкраще. Розповідають, що деколи він проводив цілу ніч біля ліжка хворого пароха, щоб особисто допомогти йому. В іншому місці 20 грудня 2001 року зі свого вікна він спостерігав за сутичками на Травневій площі Буенос-Айреса й бачив, як поліція била безпорадних громадян, які протестували проти фінансового дефолту в країні. Зателефонувавши міністрові внутрішніх справ та голові національної безпеки, домігся того, що поліція припинила побоїще. Після цього запровадив громадські обіди та центри прийому для безпритульних, надаючи їм можливу допомогу та відвідуючи всіх особисто, несучи потіху та близькість Церкви. А членів опозиції, які боролися проти злочинної влади, переховував у своєму монастирі. Як бачимо, всім справам папи Франциска відповідає вислів «місіонер милосердя». Ми, дивлячись на його місію проповідувати Христа і Його милосердя, повинні не тільки надихатися його гарними і красномовними словами з проповідей чи інших промов, репостити їх в соціальних мережах, але наші справи мають ставати втіленням цих слів у життя, і саме тому ми будемо духовно близькими до папи, хоч нас, українців, фактично відділяють від нього майже 2 тис. км. Папа ніби запрошує всіх людей до місіонерства Божого милосердя у світі. Віталій МИСЬКА Папа Франциск - місіонер милосердя//СЛОВО № 1 (65) 2016, с.8-9
|