Андрій Витівський

По-суті, всі речі самі по собі є нейтральними, а знак («+» чи «-») надаємо їм ми відповідним їх використанням. Ніж, наприклад, можна використати у найрізноманітніших діях, від чого він не стає ні добрим, ні поганим, а вибір маніпуляції ножем людина робить згідно з внутрішньою мотивацією. Щось схоже відбувається й у підході до різних подій нашого життя (позитивних чи негативних, хоча й тут характеристику надаємо їм ми чисто суб’єктивно): хтось бачить у них можливість зросту, батьківське напімнення, знак Божої любові та милосердя, а хтось – невдале співпадіння, нещасливу долю, заплямовану карму, Божу кару. Справді, справжнє чудо завжди залишає місце для сумнівів.

Аналогічно й біблійні чуда вчені «заперечують» тим, що це звичайне природнє явище, що воно знаходиться в межах законів природи: перехід через Червоне море, перепелиці, манна, неопалима купина тощо знайшли своїх псевдотлумачів. Навіть зараз відбуваються події, на які спеціалісти змушені скромно відповісти: «Неможливо науково пояснити». Це різного роду природні аномалії. Їх людині важко збагнути, бо вона хоче все пояснити, окреслити та обмежити законами, адже так легше… нам легше жити в межах зрозумілого, в межах досяжного. Водночас для багатьох людей це є свідченням Божої могутності, влади над природою, в той час як інші зі зловтіхою святкують перемогу над Богом, адже Його чуда – не більше ніж природні явища. Так, Бог діє через природні явища, а чому Творець природи не міг би цього робити? Адже чудо – не магія… Бог – не дешевий фокусник. Він не діє для того, щоб «купити» нашу увагу чи подарувати веселий настрій.
Та чудо – це не лише блискавка, грім, димовий стовп чи манна. Альберт Айнштайн сказав, що є два підходи до життя: один – ніби чуда немає, а другий – ніби все навколо чудо. І дійсно, якщо ми оглянемось, то побачимо, скільки чуда нас оточує:
• Чудо – це чоловік, котрий захищає свою сім’ю та державу з автоматом в руках, сидячи в холодних окопах;
• Чудо – жінка з трьома дітьми, котра встигає наготувати їм їсти, відвести до школи, перевіривши домашнє завдання, і бути неперевершеною на роботі;
• Чудо – це молода людина, котра втримує своє серце на висоті, ухиляючись від усіх принад світу;
• Чудо – це каянник, котрий, стоячи на колінах, оновлюється і злітає в небо духовності, немов фенікс;
• Чудо – це людина без даху над головою, котра ділиться останнім шматком хліба з приблудною собакою;
• Чудо – все навколо: наше тіло – так неперевершено сформоване; наше життя, яке щодня дарує нам нові можливості; рука допомоги, розрада, посмішка.
Творімо чудо, даруймо його. Будьмо чудом!

Андрій ВИТІВСЬКИЙ. Чудо – в Тобі! // СЛОВО № 1 (69) 2017