Голик Дмитро

Економічні питання в мисленні святих Отців Церкви розглядаються набагато рідше, ніж догматичні, духовні, аскетичні чи моральні. Натомість майже в усіх проповідях чи гоміліях вони безпосередньо давали певні настанови в питаннях багатства, сріблолюбства, матеріальних благ, милостині та ін.. За часів патристичної доби (ІІ-VIII ст.) відносини між Церквою і державою були досить близькими. Зрештою, це відобразилося навіть на законодавчому рівні в так званому Номоканоні . Церква підтримувалася імперією, а державні справи часто вирішувалися за згодою патріархів. Занепокоєння Отців Церкви фінансовими питаннями було другорядним у їхній творчій спадщині й аж ніяк не самоціллю. Воно було радше пов'язане з мораллю. Інакше кажучи, вказувало на позицію, яку вірянин міг би зайняти щодо матеріальних благ, зокрема фінансів.
Особливим чином варто тут виокремити творчість св.Йоана Золотоустого, великого Отця і Вчителя Церкви. Жодному зі святих Отців біографи, панегіристи, хроніки не присвячували стільки уваги, як Йоану Золотоустому . Найдавніші розповіді про життя Святого ми знаходимо у творі Паладія († 430), єпископа м. Геленополіс, під назвою «Діалог про життя Йоана Золотоустого» . Дата народження святого точно невідома, тому науковці розходяться у своїх твердженнях , однак прийнято вважати, що він народився між 344-354 років в Антіохії в заможній і знатній християнській сім’ї . Ранню освіту й гідне виховання отримав від матері Антуси, яка втратила чоловіка, коли їй було двадцять років, а Йоан був ще немовлям. Класичної освіти, а саме філософії і риторики, святого навчали професор Андрагатій таритор Лібаній, який прагнув бачити Його надалі своїм учнем, однак «його забрали до себе християни», як висловився сам Лібаній . У віці 18 років Йоан був охрещений, а опісля, прагнучи посвятити себе Богові, оселився в печері, де жив спільно з іншими аскетами протягом чотирьох років, однак через проблеми зі здоров’ям святий повернувся до Антіохії, де був висвячений на священника в 386 р .

Своє служіння Йоан виконував із великим завзяттям, здібностями та успіхом, тому й отримав титул найбільшого з християнських ораторів, – його стали називати Золотоустим. Турбуючись передусім про духовне й матеріальне благо нужденних і бідних, як і більшість ранніх Отців Церкви, виступав неодноразово проти зловживання багатством: «Багато, хто осуджує мене, повсякчас повторюючи, що я нападаю на багатіїв; але й вони завжди нападають на бідних» . У 398 році Йоан був поставлений архиєпископом на Константинопольський престол. Там він здобув велику кількість прихильників серед простого люду і також знаті. Однак його вчення про зловживання багатствами розлютило багатих і впливових, через що нажив собі також ворогів і був висланий у Вірменію на ув'язнення. Святий Йоан Золотоустий помер 14 вересня 407 року в Комані на Понті . 27 січня 438 р. його земні останки урочистою процесією були перенесені до Константинополя. Церква вшановує день його пам'яті 14 вересня, а також у нашій літургійній традиції є свято Перенесення мощей Святого, яке ми відзначаємо 9 лютого.
Творча спадщина цього великого Отця Церкви нараховує величезну кількість творів: трактати на практичні тематики, листи до імператорів та інших впливових людей, коментарі на книги Святого Письма, гомілії і проповіді . Творчість святого дає нам барвисту картину церковних і політичних, соціальних і культурних умов у столицях Сирії та Візантії, залишаючись багатою скарбницею для богословів, істориків та археологів аж до сьогодення.
У період життя цього подвижника, як і майже в усі часи існування людської цивілізації, актуальною була проблема соціальної несправедливості. Слова папи Венедикта XVI щодо цього засвідчують: «Йоан був перейнятий проблемами бідних, і тому його також називають "милостинником"» . Для Йоана Золотоустого поділ суспільства на своєрідні класи бідних і багатих, у якому бідність домінувала, а меншість жила розкішно, був наслідком неправильного розподілу багатства. Святий вважав такий стиль економіки несправедливим і антигуманним щодо суспільства. Йоан Золотоустий неодноразово звертається у своїх проповідях, а також у листах до конкретних осіб. У творчості цього великого Отця Церкви ми не знаходимо окремого твору, який був би присвячений квестії економіки. Однак святий неодноразово вдається до цих питань у своїх гоміліях і проповідях. То ж погляньмо, як Йоан, даючи свідчення істинного християнина, відповідав на виклики тогочасної економічної системи.
Св. Йоана Золотоустого непокоїть людина, яка своєю поведінкою, вчинками, егоїстичними прагненнями спричиняється до тієї суспільної кривди, що зараз називаємо соціальною несправедливістю. Він вважав, що в прагненнях більшості людей багатство виступає як самоціль, як засіб підвищення свого соціального статусу і самовдоволеності: «Сріблолюбство, як якийсь жорстокий тиран, робить бранців своїми рабами [...], воно примушує насолоджуватися собою, чим більше вони віддаються йому» . Ба більше, Золотоустий підкреслює, що мотивація власних інтересів, зосереджених на збагаченні, веде до нещасть, етичних проблем, війн і корупції, які будуть панувати в суспільстві. Це відбувається, тому що людина, яка прагне грошей і матеріальних розкошів, буде приносити своїм ближнім нескінченне зло: «Люди, які тільки бачать світлі будинки, безліч полів, юрми слуг, срібні дзбани, багато одягу, – всіляко стараються мати ще більше, так що бувають причиною зла для інших»; «Ті, котрі бажають більшого, бідніші за найзлиденніших» .
Звідси у нас, мабуть, виникає запитання: що ж все таки багатсво, а що – бідність? Від чого це залежить, адже всі ми створені одним Господом Богом і живемо на одній землі? У кожного будуть власні відповіді. Св. Йоан Золотоустий стверджує: «Не той багатий, хто оточений багатством чи великими статками, а той, кому багато не потрібно; і не бідний той, хто нічого не має, а той, хто потребує надміру» . «Не будемо заздрити багатим і зневажати бідних, бо і те, і інше буває від Бога і не від Бога…"убозтво й багатство – від Господа" (Сир 11, 14)» . Отець Церкви хоче тут наголосити на тому, що людина сама інколи стає причиною свого нещастя. Багатство може бути даром Божим або отримане внаслідок обкрадання інших, що є гріхом. Подібна ж ситуація з бідністю: вона може бути благословенням Божим або допущена Богом через лінивство і неробство людини .
Святий не вороже ставився до накопичення багатства, якщо воно застосовувалося раціонально, тобто для задоволення лише необхідних благ і для благодійності. Також Йоан Золотоустий не осуджує, коли справедливо і законним способом хтось заробляє і називає їх «збагачені Богом» , а навпаки – того, хто зловживає своїм становищем, обдурює інших, а потім дає милостиню: «Краще зовсім не подавати жебракові, ніж подавати придбане такими способами» . В одній зі своїх проповідей святий також твердить: «Щоб ми не приготували для себе невгасимий вогонь, відсічемо неправедні породження лихвою, зруйнуємо протизаконні кайдани; висушимо згубне це черево й шукатимемо лише істинних і великих зисків... Послухай, що говорить Павло: "Великий це зиск – побожність..." (1 Тим 6, 6). Цим єдиним багатством будемо збагачуватися» .
Важливо не тільки вміти правильно та праведно заробляти гроші, а й у правильний спосіб ними користуватися. Йоан Золотоустий дає нам вказівки, як розпоряджатися своїми фінансами. «Гроші існують не для того, щоби зберігати їх, а для того, щоб ними користуватися» , – ці слова одразу відлунюють нам Притчею про таланти, яку розповів Ісус Христос своїм учням (Див. Мт 25, 14-30). «Гроші для того й існують, щоб ми витрачали їх на необхідні потреби, а не зберігали їх: це властиво рабу, а то панові... Ти не для того отримуєш гроші, щоби закопувати їх у землю, а щоби ділитися з іншими» . Святий наголошує на покликанні людини бути паном творіння, а не рабом. «Бог – Творець світу – хоче бачити людину подібною до Себе, тобто господарем світу» .
Розглядаючи економічні питання крізь призму свого часу, св.Йоан Золотоустий підкреслює, що ставлення людини до матеріальних речей відіграє дуже важливу роль у її житті як християнина. Святий, применшуючи цінність матеріальних благ, не заперечує їх, а ставить вище моральні та духовні цінності. Отець Церкви підкреслює, що людина,будучи створеною на образ і подобу Божу, як особа повинна була господом творіння, а не підпорядковуватися йому. Не економічна система має управляти людиною, а людина має управляти економічною системою. Св. Йоан Золотустий є для нас чудовим взірцем правильної постави християнина до матеріальних благ. Багатство – це не гріх, а дар Божий, який людина покликана розвинути, а не заховувати: «Щедро виявляймо милосердя й шляхетність як з допомогою грошей, так і у вчинках. Якщо побачите когось у скрутному становищі, подайте гроші…» . Ми, християни, покликані свідчити оту поставу справжнього християнина іншим людям, як це робив святий Йоан Золотоустий. То ж хай в цьому нам допомагає Всемогутній Бог і Пресвята Богородиця.

Квестія економіки у творчій спадщині святого Йоана Золотоустого // СЛОВО №4 (90), червень-серпень 2022