Філь Микола

Св. Франциск Салезький
Франциск де Буазі народився 21 серпня 1567 року в Савойї. У 1573 році розпочав навчання в єзуїтському колегіумі. У 15 років вирушив на студії до Парижа; через тогочасні негативні впливи протестантизму хлопець піддався сумнівам: чи він спасеться та чи не є приречений на прокляття. Проте зазнав спокою через ревне молитовне уповання на Матір Божу. У 1591 році в домі Марії в Лоретто (Італія) склав обіт досмертної чистоти. У 1593 році місцевий єпископ рукоположив Франциска на священника і дав йому особливу місію: проповідувати в області Шаблс, щоб «віднайти для Христа душі», котрі відпали від віри та перейшли в кальвінізм. Св. Франциск був ревним місіонером у Швейцарії. Завдяки Божій допомозі та старанній душпастирській праці молодому священнику вдалося навернути 72 тис. осіб .

Раз у раз Франциск старався знайти якийсь новий спосіб, як дістатися до твердих кальвіністських сердець. Він почав складати короткі летючки (екстрено випущені листки з коротким повідомленням) із католицькими поученнями, вручну переписувати їх і всіма можливими способами розсилати поміж народ .
У 1610 році Св. Франциск разом із Св. Йоанною де Шанталь і групою її духовних доньок заснував новий монаший орден «Ordo Visitationіs Mariae» (Орден відвідин Пресвятої Діви Марії – Орден візиток) як спомин про відвідини Божою Матір’ю Св. Єлизавети.
Франциск де Буазі помер 28 грудня 1622 року в Ліоні. У 1661 році він був проголошений блаженним, а 1665 року – причислений до лику святих. У 1877 році Папа Пій IX проголосив св.Франциска «Вчителем Церкви».
Папа Павло VI з нагоди 400-річчя від дня народження святого видав апостольське послання, яке починається словами: «Перлина Савойї та Швейцарії». Бажаючи вказати на актуальність настанов св. Франциска, папа стверджує, що ніхто з останніх учителів Церкви так не передбачив рішення II Ватиканського Собору, як він. Одною з найбільших заслуг св.Франциска є те, що він пригадав усім християнам, що вони покликані до святості, а вона повинна практикуватися людьми усіх станів та професій .
Св. Тереза від Дитятка Ісуса
Марія-Франциска-Тереза Мартен народилася 1873 року в Алансоні (Франція). У 1877 році сім’я переїхала в Лізьє. Тут Тереза здобула початкову освіту, а згодом навчалася в пансіоні сестер бенедиктинок . У 16 років юна дівчина вступила в монастир і прийняла постанову: «Хочу бути святою». У січні 1889 року відбулися її монаші облечини, і вона отримала ім’я «Тереза від Дитятка Ісуса і Святого Лику». У 1890 році Тереза склала вічні обіти. У чернечому житті дівчина проявляла неабияку духовну зрілість, намагалася досконало виконувати всі, навіть найменші обов’язки. Такий шлях до досконалості вона називала «малим шляхом духовного дитинства» .
У своєму прагненні до святості Тереза вірила, що їй не потрібно здійснювати неабиякі героїчні чи великі вчинки. Вона писала: «Любов доводить себе вчинками, тож як мені показати свою любов? Великі вчинки мені заборонені. Єдиний спосіб довести свою любов – це розкидати квіти, а ці квіти – це кожна маленька жертва, кожен погляд і слова, і найменші вчинки заради любові» .
24-річна Тереза померла 30 вересня 1897 року від тяжкої хвороби – туберкульозу . У 1923 році папа Пій ХІ беатифікував святу Терезу, а 1925 року – канонізував. У 1944 році папа Пій ХІІ проголосив св. Терезу покровителькою Франції, а 1999 року Іван Павло ІІ надав їй титул «Учителя Церкви» .
Згідно з II Ватиканським собором, кожна людина покликана до святості, до внутрішньої обнови, до місійної свідомості, до життя в Бозі. Тому Терезу можна вважати предтечею цього Собору.
Св. Хосемарія Ескріва де Балагер
Хосемарія Ескріва де Балагер народився 1902 р. в м. Барбастро (Іспанія). Із 1918 року навчався в семінарії в Лоґроньйо, згодом у Сараґосі. Не перериваючи богословських студій, з дозволу церковної влади почав вивчати цивільне право в університеті Сараґоси. 1925 р. був рукопокладений у священники. Провадив душпастирське служіння серед найбільш знедолених і бідних верств населення та невиліковно хворих. Альваро дель Портільйо, який працював і жив поряд зі святим Хосемарією 40 років, був його найближчим другом і сповідником .
2 жовтня 1928 року Хосемарія заснував Opus Dei (з лат. «Справа Божа»). Папа Павло VI та його наступники розпочали вивчення можливості надання Opus Dei юридичного статусу, який відповідав би її справжній сутності. У світлі документів Другого Ватиканського собору такою формою стала персональна прелатура (канонічна структура Католицької Церкви, до складу якої входить прелат, духовенство та миряни, які здійснюють певну душпастирську діяльність). У 1969 році розпочалася спільна праця Святого Престолу та Opus Dei.
Хосемарія помер 26 червня 1975 р. в Римі . 6 жовтня 2002 р. Іоанн Павло II зараховує отця Хосемарію до лику святих .
Святий Хосемарія проголошував загальне покликання до святості, показуючи, що звичайні заняття, які становлять основу повсякденного життя, можуть бути шляхом до осягнення християнської досконалості .
Блаженний Альваро дель Портільйо
Дон Альваро народився 11 березня 1914 року в Мадриді. Здобув інженерну освіту, працював за фахом, отримав докторський ступінь з інженерної справи, а пізніше додав до цього докторські ступені з історії та канонічного права.
У 1935 році Альваро дель Портільйо вступив до організації Opus Dei, котра була заснована св. Хосемарією Ескріва. Майже одразу став «правою рукою» св. Хосемарії. У 1946 році відвідав Римський Апостольський Престіл, звідки отримував різні доручення, котрі ревно виконував. Був консультантом декількох ватиканських декастерій (Конгрегація Доктрини Віри, Конгрегація у справах Духовенства, Конгрегація з Канонізації Святих, Папська Рада з масових комунікацій). Блаженний Альваро брав активну участь у роботі Другого Ватиканського собору: спочатку як голова підготовчої комісії у справах мирян, а потім як секретар комісії у справах духовенства, а також як консультант інших комісій.
15 вересня 1975 року о. Альваро обрали першим наступником св. Хосемарії Ескріви де Балагер. Коли 28 листопада 1982 року Opus Dei набув статусу персональної прелатури, Папа Іван Павло II призначив його Прелатом Opus Dei. 6 січня 1991 року був рукоположений Святійшим Отцем на єпископа.
Альваро дель Портільйо помер 23 березня 1994 року. Цього ж таки дня Папа Іван Павло II прибув, щоб молитися перед тілом покійного владики. Дон Альваро дель Портільйо був причислений до лику блаженних 27 вересня 2014 року .
Св. Мати Тереза
Аґнес Ґондже Бояджіу народилася 26 серпня 1910 року в Скоп’є (столиця Македонії). У 18-річному віці дівчина переїхала до Ірландії та вступила до чернечого ордену «Ірландські сестри Лорето» .
Більшу частину свого життя Аґнес прожила в Індії. У 1931 році вона прийняла чернечий постриг, отримавши нове ім’я – Тереза, на честь св. Терези з Лізьє. До 1948 року Мати Тереза жила в монастирі Ордену сестер Лорето. Цього ж року їй було дозволено піти з монастиря за умови дотримання обітниць убогості та цнотливості. Після відходу з монастиря дівчина змінила чернечий одяг на індійське сарі та поселилась у найбіднішому кварталі Калькутти.
У 1950 році Римський Апостольський Престіл визнав Орден милосердя, котрий 2 роки перед тим організувала Мати Тереза. Згодом, щоб якнайкраще допомагати хворим, дівчина завершила курси для медсестер. Доглядаючи за хворими, Аґнес не отримувала жодних коштів, через що була змушена просити милостиню, щоб вижити. Коли з’явилися кошти, вона орендувала приміщення, у якому облаштувала школу для дітей із бідних сімей .
Метою Ордену сестер милосердя, як писала Мати Тереза, було: «Ми служимо Христу, Якого бачимо в кожному стражденному злиденному. Якщо ми молимося, то ми віримо. Якщо віримо, то любимо. Якщо любимо, то служимо… Ми покликані донести убогим і стражденним любов, якою Бог полюбив їх» .
Свята Тереза померла 5 вересня 1997 року від чергового інфаркту. 4 вересня 2016 року на площі св. Петра у Ватикані відбулася урочиста канонізація Матері Терези з Калькутти .

СЛОВО №4 (92), грудень-лютий 2022-2023