... Не ставмо крапку!
header-dds1
header-dds2
header-dds3

Підтримайте/Support Us

Допомогти у вихованні майбутніх священиків

Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Перекласти на...

АРХІВ СТАТЕЙ

< лютого 2010 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
1 2 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28

Наші відвідувачі

 Погода в Україні
 
Не ставмо крапку! PDF Друкувати Електронна адреса
Микола ВИТІВСЬКИЙ

Ми ставим крапку… Це кінець…
Надія в нас чомусь вмирає,
Та й мрії всі звелися нанівець…
Усе… Лиш день за днем минає…

Так, мабуть, каже кожен,
У кого опустились руки,
Хто з розпачем боротися не може,
Не хоче жити через ці душевні муки.

Страшний це розпач!
Пекучий біль розчарування!
Зневіра й плач…
Це темряви бажання…

Це бажання заховатись,
Втекти від рідних, друзів й ворогів,
Це мрія непробудно спати,
Пристать до ночі берегів.

Та в світі ж так багато світла!
О нерозумне ти дитя!
Ти вибрать хочеш існування,
Не знаючи ціни життя…

Тобі здається, Бог тебе покинув?
Чи впевнений, що одинокий ти?
Це ж розпач твій тебе поглинув
Й тепер в полоні ти у самоти.

Та це ж неправда, це – обман!
Відкрий своє серденько друзям,
І зрозумієш, що не сам…
Тоді побачиш й Бога там.

М. Витівський. Не ставмо крапку! // Слово № 2 (39) (2009) с. 50