РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 16/07 Звернення з приводу мобілізації священнослужителів
- 14/07 Святоволодимирове християнське коріння української державності
- 12/07 Андрій Капустинський, «Антикантівська полеміка в "Теодицеї" бл. Антоніо Розміні» (науковий керівник – о. д-р. Богдан Завідняк, рецензент – о. ліц. Іван Гаваньо)
- 10/07 Моральна оцінка науково-технічного прогресу
- 09/07 Дрогобицька духовна семінарія має нових першокурсників
Найпопулярніше
- Дмитро Білий, «Господня молитва (Мт 6,9-13; Лк 11,1-4). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о.ліц. Андрій Нискогуз)
- Там, де замовкає наука
- Філософія – провідниця до богослов’я
- Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- Моральна оцінка науково-технічного прогресу
- Релігія та наука: чи існує конфлікт?
Українські весільні традиції |
![]() |
![]() |
![]() |
Володимир ТУХЛЯН В українському народі обряд весілля до глибини прося-кнутий давніми обрядами, піснями, звичаями та забавами, де кожний присутній виконує почесну роль в цьому дійстві. У кожному регіоні цей обряд має свої відмінності та особ-ливості. Ще з давніх-давен українці надавали великого значення створенню сім’ї. Відповідно до цього зароджувалася справжня народна драма, яка включала ігрові дії, танці, співи та музику. Знайомство і перші кроки Найпоширенішими місцями дошлюбного спілкування були вечорниці, забави, під час яких молодь усіляко розважалася. Однак дівчата могли бути присутніми тільки до заходу сонця, оскільки берегли свою невинність, і як символ цього заплітали косу, яка символізує цноту та честь дівчини. Вся громада осуджувала батьків і родичів дівчини, яка дала волю нестримному коханню. Траплялося навіть таке, що дівчат за втрату своєї гідності та цноти били мотуззям, змоченим у соляній ропі. Коли хлопцю сподобалася дівчина, то до батьків молодої засилалися свати. Якщо батьки нареченої були згідні на шлюб, то привітно запрошували сватів до своєї домівки, пригощали та розпитували про мо-лодого і його сім’ю. У випадку незгоди сватів навіть не запрошували до хати. Тому їх засилали зазвичай ввечері, щоб таким чином ніхто не побачив евентуальної відмови. Просили Вас тато і мама… Важливий елемент весілля – запрошення гостей. У су-проводі дружок і дружбів матері молодої і молодого виряджали своїх дітей на запросини. Молода у національному вбранні, прикрашена квітками та стрічками, обходила хати своїх родичів, знайомих, сусідів промовляючи: «Просили Вас тато і мама, і я Вас прошу прийти на весілля». Весілля Після вінчання у храмі мама на порозі зустрічала наре-чених з медом та хлібом. Відтак запрошувала всіх до оселі. Молодята з дружбами та дружками займали почесне місце – під образами. Коли всі гості зайняли свої місця, починали весілля молитвою – «Отче наш». Під час весільного обряду кожен із запрошених відіграє важливу роль. Головна роль належить, безперечно – нареченим, але їх роль неактивна, тому що всі присутні стараються зробити для них цей урочистий день незабутнім. Староста проводить різні цікаві конкурси, гості співають, радіють, дарують подарунки, говорять побажання. Володимир ТУХЛЯН. Українські весільні традиції//СЛОВО № 4 (64) 2015-2016. с.20-21
|