РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 09/08 Віталій КРАВЧУК, «Богослов’я Хреста в навчанні папи Венедикта ХVІ» (науковий керівник – вл. Григорій (Комар), рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- 06/08 Яків-Микола КРИВЕЦЬКИЙ, «Військове капеланство УГКЦ в Україні. Канонічні та юридичні аспекти» (науковий керівник – о. ліц. Олег Цимбалюк, рецензент - о ліц. Петро Войтович)
- 03/08 Віталій КУЛЬЧИЦЬКИЙ, «Вибір апостолів (Мр 3,13-19 і Лк 6,12-16). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент - о ліц. Ростислав Приріз)
- 01/08 Мар’ян КУРИЛО, «Гріх гомосексуальності та шляхи його подолання за творчістю о. Юзефа Августина» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- 28/07 Михайло ЛУЦАК, «Розуміння смерті у богословській спадщині святого Івана Золотоустого» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Володимир Івасівка)
Найпопулярніше
- Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
- Михайло ЛУЦАК, «Розуміння смерті у богословській спадщині святого Івана Золотоустого» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Володимир Івасівка)
Семінарійний храм |
![]() |
![]() |
![]() |
Тарас Гринаш Необхідною умовою доброго служіння майбутнього священика є закладання духовного фундаменту кожного семінариста. Тому велику роль у семінарійному житті відіграє молитва. Вона має колосальне значення для богословів. Варто згадати слова святого Євагрія Понтійського, який твердив, що богословом є той, хто молиться. У цій статті хочемо поділитися кількома думками про місце, де звершується молитва, – семінарійний храм. Богослужіннями добового кола є Вечірня, Повечір’я, Північна, Утреня, Часи, а квінтесенцією літургійного життя є Божественна Літургія. Якщо уважніше придивитися до семінарійного життя, то відразу видно, що значну частину нашого дня ми перебуваємо у храмі. Варто зазначити, що він є немовби другою кімнатою семінариста, де він має можливість ретельно обдумати своє життя, проаналізувати свій внутрішній стан та покаятись. Саме заглиблення у себе і аналіз власного духовного життя допомагає уникати і долати труднощі та перешкоди. Перебуваючи на молитві і духовному чуванні, особа не лише має змогу зауважити позитиви свого життя, але й, пізнавши свої негативи, виправитись. Звичайно, для цього необхідно чимало потрудитися, але в підсумку це зможе принести хороший результат. Духовний зріст є основною метою духовного життя кожного християнина, а не лише семінаристів. Семінарійний храм знаходиться між двома корпусами семінарійної будівлі – адміністративно-навчальним та житловим. Таким чином храм є об’єднуючим чинником двох елементів нашого життя у семінарії – проживання/діяльності та навчання. Це вказує на центральність молитви у підготовці семінариста до прийняття Святої Тайни Священства. У Престол семінарійного храму вмонтовані мощі священномученика Петра Вергуна. Іконостас містить ряд ікон, які написані випускником і викладачем нашої семінарії отцем Михайлом Олійником. Вітражі у святилищі ніби доповнюють одноярусний іконостас, представляючи 12 празників літургійного року та чотирьох великих пророків – Іллю, Ісаю, Єзикеїла та Єремію. У каплиці є й ікони дрогобицьких священномучеників Северина, Якима та Віталія, священномученика Теодора Ромжі, ікона трьох святителів Йоана Золотоустого, Василія Великого та Григорія Богослова, св. Йосафата Кунцевича та ікона «Введення в храм Пресвятої Богородиці». На жаль, семінарійний храм ще не довершений, бо має бути розписаним. З благословення преосвященного владики Ярослава, єпископа Самбірського-Дрогобицького, станом на травень 2016 р.Б. завершилися роботи з опрацювання концепції розпису; триває виготовлення проекту… Тому сподіваємось, що вже найближчим часом почнеться поетапний розпис семінарійного храму. Тарас ГРИНАШ Семінарійний храм//СЛОВО № 2 (66) 2016, с.14
|