РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 06/09 Шестикурсники ознайомилися з особливостями душпастирського служіння на одній з міських парафій
- 05/09 Розпочалося навчання у Малій семінарії та на Підготовчих курсах
- 01/09 Реколекції з нагоди початку навчального року
- 29/08 Вечірня з Литією з нагоди свята Усікновення
- 26/08 Початок навчального року
Найпопулярніше
- Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
- Михайло ЛУЦАК, «Розуміння смерті у богословській спадщині святого Івана Золотоустого» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Володимир Івасівка)
- Юрій МАЦІБОРА, «Пошуки єдності Київської митрополії у ХVII ст.» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент - о. ліц. Володимир Тухлян)
- Мар’ян КУРИЛО, «Гріх гомосексуальності та шляхи його подолання за творчістю о. Юзефа Августина» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- Віталій КУЛЬЧИЦЬКИЙ, «Вибір апостолів (Мр 3,13-19 і Лк 6,12-16). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент - о ліц. Ростислав Приріз)
- Віталій КРАВЧУК, «Богослов’я Хреста в навчанні папи Венедикта ХVІ» (науковий керівник – вл. Григорій (Комар), рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- Олег ГРИНЬКІВ, «Ідея християнсько-національного виховання у творчості Григорія Ващенка» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Олег Кекош)
Мова – дар чи покарання? |
![]() |
![]() |
![]() |
п. Андрій Кітик, випускник ДДС
Мовознавство: відповіді та запитання Чи не найскладнішим завданням мовознавців (вчених, які досліджують феномен мови) є пояснити походження мови як такої. Існують думки про розвиток мови з жестів або зі звуків природи тощо. Проте на початку ХІХ ст. німецький філолог і філософ Вільгельм Гумбольдт аргументовано ствердив: «Яким би природним не здавалося припущення про поступове утворення мов, вони могли виникнути лише відразу» . Численність мовних систем – еволюція, чи наслідок гордині З наукових пояснень існування безлічі мов найбільш імовірною вважається гіпотеза «прамови». Її основна ідея полягає в тому, що колись існувала якась єдина для всіх людей мова, а вже з неї через різні причини, зокрема географічного розселення людей, розвинулися й інші. Функції мови – комунікація, чи деструкція У розповіді про вавилонську вежу Святе Письмо показує віддалення від Бога як причину втрати гармонії та справжню підставу конфліктів. Тому хоча основним завданням мови вчені вбачають комунікацію, тобто порозуміння людей між собою, самі філологічні непорозуміння часто стають каменем спотикання навіть на побутовому рівні. Мабуть, читачі й на власному досвіді могли інколи переконатися, як легко розсваритися чи образитися через «не дочув», «не зрозумів», «не вдало висловився», «не хочу й говорити»… Мова – Мислення – Богоспілкування Чим, отже, є мова – засобом порозуміння людей, чи знаком їх протистояння? З одного боку, як було сказано, вона є таки даром Господа. Вдихнувши в Адама духа, Він дарував здатність думати. А за словами української письменниці Оксани Забужко, «мова – далеко не тільки «засіб спілкування», тобто передачі «вже готових думок», [...]. Куди серйозніша її місія – бути способом народження тих думок» . Вавилон і П’ятидесятниця – два боки однієї дійсності Саме через літургійні тексти можна пояснити таку велику численність мов. В стихирі Вечірні празника Зіслання Святого Духа мовиться: «В давнину через горде й зухвале стовпотворіння, Господь помішав мови, а тепер у різноманітності мов дав пізнати свою славу [...] Тоді різномовність була на покарання, а нині відновлено співзвучність мов на спасіння душ наших» . Йдеться про те, як Дух Святий дарував розуміння проповіді апостолів «побожним людям з усіх народів, що під небом [...] бо кожний чув, як вони говорили його мовою» (Ді 2,5-6). Наша мова – наш дар... Кожен з нас відповідальний за свою мову. Адже в Христі ми прийняли Духа Святого, Який примирив нас – як із Собою, так і одне з одним, даруючи нові можливості взаємопорозуміння. Перспективи нашої щоденної мови сягають вершини в переображенні її в мову літургійну, засобом чого є ревна і безнастанна молитва – спільна і приватна, в храмі та вдома. Тільки тоді українська мова стане справді одним з наріжних каменів національної ідентичності та єдності її носіїв. Андрій КІТИК. Мова – дар чи покарання? // СЛОВО № 4 (68) 2016-2017
|