Цмоканич Микола


Війна – це трагедія, бо завжди несе із собою біль, розруху, сльози, смерті невинних, руйнацію та жорстокість, яку деколи хочеться назвати просто «нелюдяність». Особливо важко переживається війна тоді, коли приходить усвідомлення, що, насправді, немає жодної нашої вини у тому, що агресор вирішив задовільнити свої імперіалістичні забаганки шляхом вбивств воїнів, цивільних, дітей, вагітних, волонтерів, лікарів, беззбройних та навіть тварин, а також руйнуваннями міст і сіл та грабіжжю. У такій ситуації постає німе питання: «За що Бог так карає нас? Чому це все стається?»
Друзі старозавітнього праведника Йова вважали, що всі біди стаються з ним через якусь його вину, і Бог карає його за якісь гріхи. Проте впродовж цілої однойменної біблійної книги спостерігаємо критику такого однобокого осмислення страждань. Взагалі, за своєю суттю запитання: «За що?» є негативним у тому значенні, що воно розглядає стару дійсність, очевидно, гіршу. Натомість ми як християни знаємо, що Бог навіть зло обертає на добро (Бут 50, 20), а тому маємо ставити питання ще й позитивно: «Для чого?»

Бриндак Ігор

«Україна, війна, мир». Ці слова зараз на устах всього світу, однак 20 років тому італійський режисер Джорджіо Капітані зняв художній фільм у якому всі ці слова теж звучали хоч розповідалося у ньому не про сучасну війну, а про чоловіка, який присвятив своє життя тому, щоб воєн не було. Це була кінострічка під назвою «Іван XXIII – папа миру». Про неї і піде розповідь у даній публікації.
Фільм Джорджіо Капітані розповідає про реальні історичні події. Головний герой – папа Іван XXIII - реальна історична особа. Його світське ім’я було Анджело Ронкаллі. Він народився 21 листопада 1881 року в містечку Сотто-іль-Монте в бідній родині, яка налічувала 11 дітей. У 1904 році прийняв ієрейські свячення. Свою священичу діяльність о. Анджело Ронкаллі розпочав як секретар Бергамського єпископа Джакомо Радіні-Тедеські. Разом зі своїм єпископом допомагав страйкуючим робітникам міста Бергамо. В роки І світової війни був військовим капеланом італійської армії, а після війни працював у Ватиканській дипломатичній службі, зокрема був папським нунцієм у Болгарії, Греції та Туреччині, де багато зробив для примирення між вірними Православної та Католицької Церков. Дипломатична служба архиєпископа Ронкаллі в Туреччині співпала із ІІ світовою війною. Під час неї майбутній папа рятував євреїв від нацистських переслідувань. А коли настав мир, то був папським дипломатом у Франції. 1953-го став кардиналом і патріархом Венеції. У жовтні 1958 року кардинал Анджело Ронкаллі був обраний папою під іменем Іван XXIII. Його понтифікат тривав недовго не повних п’ять років. Але за цей час Іван XXIII став відомим як папа, котрий змінив не тільки історію Церкви, але й світову історію. Помер папа Іван XXIII 3 червня 1963-го року.

Іваненко Іван

Святе Письмо − це книга, яка оповідає найрізноманітніші життєві ситуації та обставини - чи то особисті, чи то суспільні. В книгах Священного Писання описуються як славетні та тріумфальні події (наприклад перехід вибраного народу через Червоне море - Вих 14, 10-31), так і катастрофічні періоди в житті людей (такі як війни та полон - ІІ Цар 24, 10-17).
Якщо перейтися сторінками Святого Писання, то можна зауважити, що ізраїльський народ від своїх початків, тобто від доби патріярхів Авраама, Ісаака, Якова, постійно боровся. Мотивацією для цієї боротьби, яка в різні періоди здебільшого супроводжувалася війнами, була свідомість того, що євреї воюють за свою землю, за власну незалежність та ідентичність. Головним рушієм у цій боротьбі була тверда і непохитна віра в Бога. Прикладами такої відчайдушної боротьби є декілька відомих подій з історії спасіння це: здобуття ізраїльтянами Обіцяної землі на чолі з Ісусом Навином, боротьба царя Давида з Голіятом, та війна Ізраїльського царя Єровоама з Південним царством Юди.

Коваль Василь

Війна – стан, який змусив багатьох переглянути своє життя, погляди та принципи. Стан, який об’єднав всіх українців, хоч і в такий болючий спосіб, «змусив» народ запульсувати як одне серце, яке готове боротись за життя свого тіла – України. Ніхто в перші хвилини ранку, коли почали бомбити міста, не розумів до кінця, що відбувається. Але, натомість, всі збагнули - сталося лихо! Ця реальність вразила настільки глибоко, що важко тоді було уявити повернення стабільності в буденність; радше навпаки – всі почали готуватись до непередбачуваного. Це у свою чергу змусило кожного переглянути цінність життя як власного, так і близьких. Україна розпочала своє крокування Хресною дорогою. Темрява завітала у кожну домівку, несучи за собою думку здатися і програти відчаю, страху і сльозам. Сили зла хочуть змусити наш народ опустити очі і зневіритись.

Хомин Василь

Зараз настав особливий час – час війни. Він кардинально впливає на наше життя. Тепер кожен день може бути потенційно небезпечний. У нас міняються цінності, ми здобуваємо нове світобачення. Аж тепер ми усвідомлюємо, що щастя крилося не у омріяних статках, віллах, мільйонах доларів, а у мирному небі, можливості не турбуватися за рідних. Загрози нашій безпеці в такі періоди перетворюються на складники життєвого оточення. Переламні періоди у житті, як особистому, так і суспільному, дають можливість безпосередньо відчути й зрозуміти явні та приховані сенси всього того, що стається, побачити події і людей навколо нас з іншої точки зору.

Кравчук Віталій

Під знаком святого хреста криється наша перемога над гріхами, злом і дияволом. Під час св. Тайни Хрещення ми отримуємо знамено святого хреста. Це наша могутня зброя, наша сила, наша потіха в житті та в смерті. Хрестовий хрест переміг смерть і диявола. Святий хрест для християн − це знамено Христової любові й жертви, символ нашого відкуплення і спасіння. Хрест − це не лише символ страждання заради нашого визволення. Через смерть на хресті наш Господь навіки утвердив перемогу над смертю і зробив його знаменням спасіння людства, знаменням сили і перемоги .Св. Йоан Золотоустий говорить про хрест: «Він просвітив нас, котрі сиділи в темряві, він звільнив нас, котрі знаходились в полоні, він припинив у нас війни, він став для нас опорою світу. Через нього ми вже не боїмося розжарених стріл диявола» .

Кульчицький Віталій

Дитинство та юність
Майбутній священик Василь Шевчук народився в місті Стрию 12 серпня 1903 року. Він був одним із семи дітей Шевчуків. Коли йому виповнилося 7 років, сім`я переїхала в м. Дрогобич і проживала на вулиці Сніжній (сьогодні – вул. П. Сагайдачного). Батьки, не зважаючи на велику сім’ю, дали хлопцеві добру освіту. Іван Шевчук – тато майбутнього священника - був у Стрию судовим урядником. Мама – Уршуля – народилась біля Перемишля в сім’ї церковного регента. У 1915 році 12-літній Василь Шевчук вступив на навчання до державної гімназії в Дрогобичі, де навчався 3 роки. Середню школу закінчив у державній гімназії Перемишля.