ВСТУПНА КАМПАНІЯ
Дрогобицька духовна семінарія
оголошує про набір студентів
- Інформація для вступників
- необхідні документи та вимоги - Пам'ятка вступникові
- Прийом документів
- З 2 червня по 4 липня 2025 з 11.00 по 15.00 год. (вул. Д. Галицького, 2 у м. Дрогобичі) - Вступні випробування
- 7-8 липня 2025 - Додаткова інформація - admin@dds.edu.ua,
0677751520
РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 12/07 Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- 09/07 Дрогобицька духовна семінарія має нових студентів
- 08/07 Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- 04/07 Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- 30/06 Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
Найпопулярніше
- Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
ЄВХАРИСТІЯ - ТАЇНСТВО ТАЇНСТВ |
![]() |
![]() |
![]() |
Олег ЗИНИЧ Немає нічого в світі святішого, величнішого і такого глибинного у своїй суті, як Євхаристія. Вона вчить бачити серед довкілля не просто існування саме в собі, а бачити Божий Дар, вчить не просто сприймати світ, а приймати Дар буття, щоб ним жити, преображувати, приймати з подякою. Сама ж назва Євхаристії про це говорить як про Благодарення. Це звернення до нас, заклик вміти приймати все з подякою, радіти “за всіх і за все” . Згідно тлумачення Святих Отців, Євхаристія – це “Таїнство усіх таїнств”, а не просто одне з “джерел благодаті”, як інші таїнства, скеровані на особисте спасіння людини. Сенс Євхаристії є унікальним, бо вона є Таїнством Церкви, священнодійством, в якому Церква стає тим, чим вона є, являє і сповнює себе, як Тіло Христове і Храм Святого Духа, як здійснення Царства Божого у світі. Сам чин Євхаристії – це явлення Царства Божого в Церкві, на землі. Воно вже є “між вами”, але без Євхаристії Царства Божого “тут не буде”. Наша Літургія починається з призивання Царства, продовжується, щоб показати нам Його, і закінчується нашою участю у Його бенкеті через нашу єдність і причастя до Життя в Трійці Одного Бога. Євхаристія, її таїнственність є незбагненним та не вичерпним Таїнством для людського розуму. Навіть маючи загальну науку про Святі Тайни, неможливо зрозуміти всю Її велич. Оскільки в ній їдеться про обожествлюване поєднання з Богом через участь у людській природі Христа як джерелі облагодатнення, то Євхаристія є “Матір’ю будь-яких таїнств” 2. Опис встановлення Пресвятої Тайни Євхаристії знаходимо одразу в трьох євангелистів – синоптиків (Мт. 26,26-29; Мк. 14,22-24; Лк. 22,19-20), опис Тайної Вечері бачимо в посланні апостола Павла (I Кор. 11,24-27). Характерним є те, що Христос подає відразу навіть форму і матерію цього Таїнства. Форма: “Прийміть, їжте... ”, “...пийте з неї всі...”. Матерія : хліб і вино. Однак Євхаристія — це не просто форма і матерія, бо таке трактування буде дуже поверховим, а й навіть і повним нерозумінням цієї Тайни. Євхаристія – це дарування Господом Себе Самого і Сопричастя з Ним. Перші християни переживали Євхаристію як величну святиню і таїнство. Вони реально бачили Господа серед зібрання вірних. Вони бачили Його в Тілі і Крові: “Чаша благословення, що ми благословляємо, хіба не є причастям Христової Крові ?. Хліб, що ламаємо, чи не є причастям Христового Тіла?” (I Кор. 10,16).
О. Зинич. ЄВХАРИСТІЯ - ТАЇНСТВО ТАЇНСТВ // Слово № 3 (24) (2005) 4-5
|