Віруси, які з’їдають святість |
|
|
|
Андрій ЛОЇШ
Якщо ми зустрінемо людину, яка кашляє, в якої болить голова і є підвищеною температура тіла, то ми розуміємо, що це вже наслідки певного вірусу, якого ми не бачимо, але який руйнує наше здоров’я зсередини. Вірус (з лат. virus отрута) – це певний мікроорганізм, що спричиняє інфекційне захворювання. Якщо порівняти його з гріхом, то останній також виглядає ніби маленьким, непомітним, але є причиною великого упадку та згіршення інших. Вірус – це збудник чогось негативного, що вражає багатьох. У світі новітніх технологій вірус – це програма, що викликає збій у роботі комп’ютера.
|
Політика: справа брудна, чи Божа? |
|
|
|
Василь САЛІЙ
«Політика – брудна справа». Це гасло, родом ще із Середньовіччя, підтверджується реаліями сьогодення. Обман, егоїзм, лукавство, грошолюбство... – це лише початок довгого переліку «болячок», якими заражена українська політика. Як наслідок – недовіра народу до правлячої верхівки. Та чи справді політика є настільки негативною галуззю діяльності людини? Що у такому разі робити практикуючим християнам: йти, чи не йти в політику? Як зберегти свою християнську ідентичність у середовищі, де панує неморальність? Чи можливо здобути святість у зовсім «несвятій» сфері? Яким має бути правдивий політик? На ці питання спробуємо дати відповідь у даній статті.
|
Шлях до святості у подружжі |
|
|
|
о. Віталій ЛЕСНЯК
Вступаючи у подружній стан, кожний з наречених мріє про щасливу сім’ю. Бажання бути щасливим є вродженим бажанням кожної людини. З плином часу особа наближається до зрілості фізичної, психологічної і духовної. Осягнувши зрілість, молоді люди, чоловіки та жінки, відкривають у собі поклик до утворення спільноти життя, яку називаємо подружжям.
|
Студент?! – Давай догори: до святості! |
|
|
|
Андрій КІТИК
Життя не має множини... Для людини її життя унікальне й неповторне, воно – єдине з-посеред усієї історії людства.., його не можна прожити двічі. Наша стаття стосуватиметься лише однієї чарівної пори. Вона вважається найбільш непередбачливою і найпрекраснішою, бунтівливою і довірливою, безрозсудною і чесною. Безумовно, такою розмаїтою і найціннішою для людини порою є її молодість. Сповнені ентузіазму та енергії підлітки завершують школи, складають іспити, вибирають навчальні заклади, вступають... Ось уже студенти! Тепер, як багатьом здається, починається «доросле життя».
|
Житія святих, або «Божий кінофільм» |
|
|
|
Руслан СТЕЦИК
Мабуть, багатьом із нас відома книга «Житія святих», а декому навіть доводилось її читати. Однак спробуймо подивитися на неї не як на цікаву, майже казкову історію, але як на ікону, до якої хочеться уподібнитись.
|
«Згадай, звідки ти впав, і покайся, і перші діла твори» |
|
|
|
Тарас ЖЕПЛІНСЬКИЙ
Коли хтось каже: «Я так не зможу жити», інший підбадьорює: «Нічого, звикнеш». І правду каже, адже ми, люди, до всього звикаємо. Солдат на війні звикає до вибухів та пострілів, і поранення та смерть стають його щоденним видовищем. Діти, батьки яких по волі чи неволі виїхали за кордон заробити на хліб насущний, починають самі давати собі раду. А що залишається робити людині, яка живе у світі, в якому панує гріх?! Вона до нього звикає, і гріх стає для неї немовби життєвим супутником.
|
Біблійний Адам у людині, або моя особисто-колективна відповідальність |
|
|
|
Андрій ВИТІВСЬКИЙ
Творець дав Адаму завдання назвати все творіння (Бт. 2, 19-20), тобто стати співтворцем. Господь дав Адаму у володіння світ, щоб той став його господарем, господом світу (Бт. 1, 28). Отець сказав Адаму бути плідним, множитись, наповнювати землю (Бт. 1, 28), тобто стати отцем. Ми створені на Божий образ і подобу... Стоп, то ми, значить, схожі чи, радше, «подібні» до Самого Бога. Ого, яка велич, яка розкіш!
|
|
|