Євген КАРПІНЕЦЬ

За всю історію людства про любов написано і сказано стільки, що, здається, нічого нового не додаси. І навіть тим, хто не особливо поринає в роздуми про це почуття, нібито усе зрозуміло. Та коли спробуємо усвідомити, що ж саме «зрозуміло», відчуваємо, як земля під ногами стає хиткою. Цих декілька рядків - ще одна спроба сказати кілька слів про любов.

Володимир ТУХЛЯН

В українському народі обряд весілля до глибини прося-кнутий давніми обрядами, піснями, звичаями та забавами, де кожний присутній виконує почесну роль в цьому дійстві. У кожному регіоні цей обряд має свої відмінності та особ-ливості. Ще з давніх-давен українці надавали великого значення створенню сім’ї. Відповідно до цього зароджувалася справжня народна драма, яка включала ігрові дії, танці, співи та музику.

Андрій ВИТІВСЬКИЙ

«Подружній союз чоловіка і жінки є церковним за своєю природою, як і природа Церкви відображується в єдності подружньої пари... Подружнє життя є «таїнственною іконою Церкви», місцем присутності і дії Христа, знаком нового життя» . Міцність сім'ї – міцність держави. Водночас у реаліях сьогодення перед подружжям і сім’єю постають серйозні виклики. Мури сім'ї похитуються під бомбардуванням псевдо-цінностей сьогодення: «свобода» (свавілля, безвідповідальність), «щастя» (задоволення всупереч всьому) тощо. «Ти - свобідний... Ти не мусиш терпіти цю жінку [чоловіка], дітей протягом всього життя. Не обмежуй себе. Можливо, ти створений для когось іншого. Шукай, пробуй», – приблизно такі настанови до шлюбу звучать від світу, приблизно так світ «благословляє» подружжя. Свобода – об'єкт найбільшої спекуляції в даному випадку.

Віктор ТЕЛЕГІЙ

Все, що пройшло, є минулим, але не забутим. Кожна із стежок життя є повчальною, і їх слід переглядати й оцінювати. Буття людини дарує багато несподіванок як приємних, так і не дуже. Життєвий досвід вчить вправлятись у нашій вірі, слугує випробуванням психічної і фізичної стійкості, а також наставляє бути милосердними, як і Отець наш небесний є милосердний. Саме про останній вимір – милосердя – хотілось би порозважати. Ця публікація стосуватиметься догляду за батьками, а отже дотримання четвертої заповіді Божої: «Шануй батька твого й матір твою, як заповідав тобі Господь, Бог твій, щоб довго тобі жити й бути щасливим на землі, що її Господь, Бог твій, дає тобі» (Втор 5,16).

Мар’яна БІСИК

Стаючи батьками, всі ми хочемо виховати у нашій дитині найкращі якості. Від перших днів життя намагаємось забезпечувати їй можливість розвитку та дати добрий старт у житті. Основою для психологічного добробуту є прив’язаність, тобто міцний емоційний зв’язок між дитиною та батьками. Саме у прив’язаності психологи вбачають основу, на якій будується батьківське виховання та характер дитини.

Руслан СТЕЦИК

Сім’я – маленька, але дуже важлива клітина суспільства. Добра і здорова сім’я – запорука кращого майбутнього усієї держави. Сім’я не є людським витвором, але даром Божим. Інститут сім’ї встановив сам Господь Бог ще в раю (Бут 2), а довершив приходом Свого Сина. Таким чином сенс і мета подружжя полягає у зростанні в любові до Божого Царства.

Тарас ЖЕПЛІНСЬКИЙ

У книзі Буття змальовано картину створення перших людей: «Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя […] Потім із ребра, що його взяв від чоловіка, утворив Господь Бог жінку» (Бут 2, 7.22). Ось так і були створені перші люди – Адам і Єва, які стали нашими прабатьками. А ми? Хто ж створив кожного з нас?