ВСТУПНА КАМПАНІЯ
Дрогобицька духовна семінарія
оголошує про набір студентів
на 2024-2030
навчальні роки
- Інформація для вступників
- необхідні документи та вимоги - Пам'ятка вступникові
- Прийом документів
- З 1 червня по 5 липня 2024 з 11.00 по 15.00 год. (вул. Д. Галицького, 2 у м. Дрогобичі) - Вступні випробування
- 8-10 липня 2024 - Додаткова інформація - admin@dds.edu.ua,
0677751520
РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 27/06 Релігія та наука: чи існує конфлікт?
- 25/06 Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- 22/06 Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- 22/06 Там, де замовкає наука
- 19/06 Дмитро Білий, «Господня молитва (Мт 6,9-13; Лк 11,1-4). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о.ліц. Андрій Нискогуз)
Найпопулярніше
- Дмитро Білий, «Господня молитва (Мт 6,9-13; Лк 11,1-4). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о.ліц. Андрій Нискогуз)
- Філософія – провідниця до богослов’я
- Там, де замовкає наука
- Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- Релігія та наука: чи існує конфлікт?
Воїни Царя сил, або декілька слів про солдата-християнина |
![]() |
![]() |
![]() |
Євген КАРПІНЕЦЬ Усі ми втягнені у війну,вона заполонила нас. Про неї чуємо звідусіль, усі наші бесіди зводяться до розмов на цю тему. Ще зовсім недавно нам здавалося що вона десь далеко, а сьогодні – дихає нам у спину, і ми воліли б прокинутися від цього страшного сну. Але… Смерть військових вже нікого не дивує і стає страшно, коли звикаєш до інформації про загибель сотень, а то й тисяч осіб. А як же тоді залишатися християнином? Як нам ставитися до війни, зброї? Чи є гріхом вбивство під час воєнних дій? У цій статті пропонуємо Вам, дорогі читачі, поглянути на військового крізь призму християнства. Під час богослужінь ми молимося за мир. Мир – одне з основних понять Благовісті Христа. Господь каже: «Мир вам!» (Лк. 24,36); «Мир залишаю вам, мій мир даю вам» (Ів. 14,27). Християни покликані жити у мирі, злагоді та любові. Сам Спаситель закликає нас любити ближнього, як себе самого (пор.Рим. 13,9). Однак через гріхопадіння в людині зароджуються егоїзм, заздрість, гординя. Людина не вбачає в ближньому рівної за гідністю собі особи, а лиш засіб для звершення власних потреб. Згодом, перебуваючи у такому жалюгідному стані, людина скоює настільки мерзенний злочин, що Господь змушений дати їй заповідь: «Не вбивай!» (Вих. 20,13). Кожна особа має право на захист свого життя від агресора, Христос також себе словесно захищав ( Ів.18,22-23). Якщо можливо захистити себе, не вбиваючи нападника, християнин має змилосердитися і подарувати йому життя. Та коли є загроза життю людини, проти якої вчинено агресію, а інший захист, крім вбивства, неможливий, то воно допускається. Католицька Церква вчить: Заборона вбивства не скасовує права знешкодження несправедливого напасника. Законний захист є серйозним обов'язком для тих, хто відповідальний за життя інших і за загальне добро . Тому Блаженніший Святослав у «Зверненні до священиків про душпастирство в умовах війни» (5.02.2015) пише: Кожен військовослужбовець складає присягу, в якій йде мова не про вбивство ворога, а про захист своєї Батьківщини і народу. Також до захисту рідних та близьких нас спонукає заповідь:«Шануй твого батька і матір твою, щоб довголітній був ти на землі, що Господь, Бог твій, дасть тобі» (Вих. 20,12). Ісус Христос про захист ближніх говорить: «Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Ів. 15,13). У Євангелії ми також зустрічаємося із закликом любити наших ворогів (пор.Мт.5,44), але тут слід розуміти те, що маємо виявляти до них співчуття, милосердя, вміння прощати, розуміння того, що і ворог міг помилитися. Пам’ятаймо про те, що тільки Бог є Справедливим Суддею і лише Він може засуджувати людські вчинки. Використання зброї під час захисту від нападника вимагає підвищенної відповідальності і володіння собою, адже завжди варто пам'ятати про межу необхідної оборони, щоб не перейти від захисту до агресії. Тому Блаженніший Святослав у «Зверненні до священиків про душпастирство в умовах війни» (5.02.2015) наголошує: На завершення, хотілося б додати, що маємо «боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах» (Еф. 6,12), заглянувши на територію наших сердець, чи є там мир, чи ворог клаптик за клаптиком завойовує його собі, бо коли не буде миру там, то не буде його і тут, на землі.І незалежно, скільки зусиль і старань ми докладемо для захисту і перемоги, кінцевий результат походитиме від Бога. Діймо разом з Богом! Євген КАРПІНЕЦЬ Воїни Царя сил, або декілька слів про солдата-християнина//СЛОВО № 1 (61) 2015
|