РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 06/08 Яків-Микола КРИВЕЦЬКИЙ, «Військове капеланство УГКЦ в Україні. Канонічні та юридичні аспекти» (науковий керівник – о. ліц. Олег Цимбалюк, рецензент - о ліц. Петро Войтович)
- 03/08 Віталій КУЛЬЧИЦЬКИЙ, «Вибір апостолів (Мр 3,13-19 і Лк 6,12-16). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент - о ліц. Ростислав Приріз)
- 01/08 Мар’ян КУРИЛО, «Гріх гомосексуальності та шляхи його подолання за творчістю о. Юзефа Августина» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- 28/07 Михайло ЛУЦАК, «Розуміння смерті у богословській спадщині святого Івана Золотоустого» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Володимир Івасівка)
- 24/07 Юрій МАЦІБОРА, «Пошуки єдності Київської митрополії у ХVII ст.» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент - о. ліц. Володимир Тухлян)
Найпопулярніше
- Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
- Михайло ЛУЦАК, «Розуміння смерті у богословській спадщині святого Івана Золотоустого» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Володимир Івасівка)
«Хто співає, той подвійно молиться» |
![]() |
![]() |
![]() |
Руслан Стецик Молитва в житті семінарії займає ключову роль. З давніх давен особливою повагою користувалася молитва співом, адже, як навчає блаженний Августин, хто співає, той подвійно молиться. Тому богослужіння в семінарії супроводжуються піснеспівами. Таким чином семінарійна братія немовби уподібнюється до безплотних сил, стаючи учасниками безнастанного ангельського славослов’я. Майже за 20 років існування семінарії виробилась ціла співоча традиція, яка з кожним роком із новим поколінням семінаристів видозмінюється та збагачується. Втім можемо простежити багато стало вкорінених рис протягом цього періоду в семінарійному співі. До головних належать: спів по крилосах, в яких чітко розписана черга, що і коли хто має співати; сталі церковні напіви, які передаються з покоління в покоління та ін. Вже з першого курсу семінарист стає активним учасником семінарійного життя, особливо це стосується сфери співу. З початком жовтня місяця, коли вже відбулась певна адаптація до нових умов, кожен першокурсник по черзі читає Апостола, паремії та катизми на Вечірні й Утрені. В будні дні спів 4-ох Часів (І, ІІІ, VI, IX) закріплений за ІІ курсом. Також до їхнього обов’язку входить спів тропарів на Літургії, які виконує кожен другокурсник поодинці згідно із розпорядку, який розписує декан семінарії. Інші курси співають головну частину семінарійного молитовного правила, який проходить протягом всього тижня. Так в понеділок, середу та п’ятницю співають ІІІ-IV курси, вівторок й четвер, – V-VI курси. Дещо інший порядок у суботу, неділю та святкові дні. Протягом цих днів в каплиці співає крилос, вибраний із «семінарійних соловейків», яких «по-народному» семінаристи називають «Вісімка». Це вже спів кращого ґатунку, в якому велика частина літургійних піснеспівів співається по нотах, що надає молитві більш урочистого характеру. Завдання «Вісімки», окрім пісенного супроводу в середині семінарії, -- брати участь й в інших урочистостях поза нею. Переважно сюди входять виїзди із владикою з нагоди важливих подій: посвячення храмів, деякі храмові празники, громадські заходи, похорони священиків і багато інших. Руслан СТЕЦИК. «Хто співає, той подвійно молиться»//СЛОВО № 2 (66) 2016, с.19
|