ВСТУПНА КАМПАНІЯ
Дрогобицька духовна семінарія
оголошує про набір студентів
на 2024-2030
навчальні роки
- Інформація для вступників
- необхідні документи та вимоги - Пам'ятка вступникові
- Прийом документів
- З 1 червня по 5 липня 2024 з 11.00 по 15.00 год. (вул. Д. Галицького, 2 у м. Дрогобичі) - Вступні випробування
- 8-10 липня 2024 - Додаткова інформація - admin@dds.edu.ua,
0677751520
РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 27/06 Релігія та наука: чи існує конфлікт?
- 25/06 Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- 22/06 Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- 22/06 Там, де замовкає наука
- 19/06 Дмитро Білий, «Господня молитва (Мт 6,9-13; Лк 11,1-4). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о.ліц. Андрій Нискогуз)
Найпопулярніше
- Дмитро Білий, «Господня молитва (Мт 6,9-13; Лк 11,1-4). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о.ліц. Андрій Нискогуз)
- Філософія – провідниця до богослов’я
- Там, де замовкає наука
- Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- Релігія та наука: чи існує конфлікт?
Богослужіння та секуляризм |
![]() |
![]() |
![]() |
п. Юрій Мисів, випускник ДДС
Що таке секуляризм? Одне з визначень секуляризму є: «Ментальність-зобов’язання, що намагається пропагувати на особистому та соціальному рівнях земні вартості, які цінні самі в собі, проголошуючи їх незалежними від метафізики та релігії» . Іншими словами, метою секуляризму є відмежування від християнства та проголошення нової системи цінностей. Однією з небезпек, що приніс секуляризм, це не заперечення існування Бога , а зведення всього існуючого буття до автономного існування, закритого у собі самому, яке на залежить від Бога, а існує за своїми законами. Світ через призму секуляризму розглядається як даність, у якій виключене будь-яке чудо чи сприймання всього існуючого як дар Божий, що простертий люблячою долонею Бога людині. Відомий канадський філософ Чарльз Тейлор виділяє три основні групи людей цього суспільного процесу. Першу групу складають політичні кола, які відділені від Церкви та не цікавляться релігією . Друга група – це особи, які відвернулися від Церкви та більше не практикують християнського способу життя. І третя складається з тих осіб, які є активними християнами, що живуть у плюралізмі релігій та ідеологій. Натомість Літургія, у вужчому значенні окреслює служіння Євхаристії, яке «змодельоване в новозавітному дусі за образом самопожертвування Ісуса Христа…», з іншого боку – мова йде також про «церковні богослужіння (особливо таїнства Євхаристії, Хрещення та інші чини), що споминають тайни для сповнення заповіді Ісуса» . Тобто мова йде не тільки про Божественну Літургію св. Йоана Золотоустого чи св. Василія Великого, але про всі богослужіння, що зосереджені на добовому, тижневому та річному колах. Коли розглядати феномен секуляризму через літургійну призму, то можемо ствердити вслід за відомим богословом Олександром Шмеманом, що його суть (секуляризму) полягає у «запереченні богопочитання, богослужіння», як також «заперечення людини як істоти, що поклоняється Богові…» . Завдання секуляризму – применшення ролі та важливості людини як «літургійної істоти» . Тому дуже важливо наголосити, що ми, християни, отримавши святе таїнство Миропозання, покликані до потрійного служіння: священничого, пророчого та царського. Як царі, ми покликані піклуватися про землю; як пророки, звіщати правду та проголошувати Благу Вість про Воскреслого Христа; як священики, преображати наш світ через активну участь у Богослужіннях. Літургія (гр. λειτουργία — «спільна справа») Церкви не є справою окремих, зацікавлених людей, а спільнотним вираженням нашої віри. Християнин також покликаний служити «Літургію після Літургії», тобто будучи учасником Царства Небесного нести у світ радість нового життя, яке відкрилося з подією Воскресіння Христового. Підсумовуючи, можемо ствердити, що феномен секуляризму для християнина є доброю нагодою глибше зануритися у Літургійну традицію, повернутися до джерел, щоб зрозуміти своє місце та покликання у цьому світі. Юрій МИСІВ. Богослужіння та секуляризм // СЛОВО № 2 (70) 2017
|