Інтерв'ю з о. Юстином Бойком

Місцями, де плекалося духовне життя з прадавніх часів, були монастирі. Монаше середовище подарувало Церкві тисячі святих подвижників і учителів, величезні книгозбірні, які описують неоціненний досвід близькості Бога… І до сьогодні монастирі є оселею осіб, які прагнуть всеціло пожертвувати себе Господу, відкинувши принади цього світу. Яким є сучасне монашество? З якими викликами воно сьогодні стикається? Хто такі монахи- студити? Про це, а також про відзначення Року блаженного Климентія Шептицького – славного представника українського монашества, ми поговорили з синкелом у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ, ієромонахом Студійського уставу Юстином Бойком.

Роман Крайчик

Християнське таїнство Священства встановлене Господом нашим Ісусом Христом. Наш Спаситель є Первосвящеником Нового Завіту. Христос не просто встановив нове християнське Таїнство, а увінчав старозавітне священство. Ми знаємо, що священиче служіння Старого Завіту найперше було пов’язане із жертвоприношенням. З Біблії дізнаємось про перші жертвоприношення синів Адама, згодом Ноя, Авраама, Ісаака, Якова, Мойсея. Після виходу ізраїльського народу з Єгипту священство стає притаманним лише для нащадків Аарона, брата Мойсея, хоча і весь ізраїльський народ, заключивши союз з Богом, стає «царством священиків, народом святим» (пор. Вих 19,6).

п. Ігор Бриндак, викладач ДДС

Ім’я Франциск сьогодні, як правило, асоціюється із папою римським Франциском. Але довший час воно пов’язувалося і з великим середньовічним аскетом і проповідником святим Франциском Асижзьким (1181–1226). Про цього подвижника знято кілька фільмів. Останній із них – це стрічка португальського режисера Фабріціо Кости «Клара і Франциск». Про неї і піде мова у цій публікації.

Михайло Карпінець

Катехит… Катехизація… Мабуть, ці слова у багатьох людей асоціюються із малими дітьми, котрі відвідують парафіяльну недільну катехитичну школу для того, щоб приготуватися вперше приступити до таїнства Покаяння і урочистого Причастя. Однак чи справді мета і функції катехита зводяться лише до цього? Чи, можливо, ми применшуємо роль катехита і недооцінюємо його важливості? Дізнатись про це і зламати деякі стереотипи про цю важливу постать пропонуємо у цій статті.

о. д-р Мирон Бендик, ректор ДДС

Те, що нас турбує, – це не лише щоденні проблеми матеріального виживання, лікування, харчування… Чи то в розмовах із друзями, чи на самоті ми ставимо й інші питання: для чого ми тут живемо, який особливий внесок ми хотіли б зробити в життя наших близьких, яких цілей хотіли б досягнути… І ці питання не менш важливі від щоденних проблем. Ми шукаємо відповідей, сумніваємося, помиляємося, мучимося від невизначеності. Тоді звертаємося до друзів, яким довіряємо. Можливо, вони знають відповіді?

Степан Фурів

У перших століттях християни вели чисте і святе земне життя, щоб осягнути вічне, до якого закликає Євангеліє. Багато з них шукало різні способи, щоб стати ближчим до Бога. Вони добровільно відмовлялися від майна, роздаючи його бідним, приймали на себе обітницю дівицтва і проводили час у безперервній молитві, пості, стриманості та праці. Ці та інші практики згодом стали основою чернечого життя. Як постало чернецтво? Яка його мета? Це ми й намагатимемося з’ясувати у цій статті.

Тарас Фаль

Смирення – це одна з чеснот, яку християнин здобуває у своєму духовному житті, переходячи через щоденні перипетії, випробування та різного роду виклики, беручи на себе Христове ярмо, бо Він лагідний і сумирний серцем (пор. Мт 11,29-30). Смирення – це полегша для душ наших. Смирення – це визнання власної людської немочі у порівнянні з Божою величчю. Смирення – це вияв покори не тільки назовні, але й постійний стан духа, в якому людина перебуває, відчуваючи мир та спокій.