Остап Черхавський

Коли ми ведемо мову про християнство, особливо східне, то не можемо заперечити, що важливе місце у ньому займає ікона. Це слово грецького походження (εἰκόνα) і, як властиво для цієї мови, є полісемічним, тобто має не один смисловий відтінок. Серед багатьох визначень ікони виділимо такі, як «мислений образ» та «зображення», що вказує на її подвійний духовно-матеріальний вимір. У цій статті намагатимусь показати, що в іконі є духовним, тобто незмінним, метафізично-канонічним, а що — матеріальним, або ж її культурно зумовленою історичною формою.

Святослав Радик

«New age» – це суміш релігії, магії, окультизму, парапсихології, численних форм терапії та медитації. Цей рух виник у західних країнах наприкінці 60-х років ХХ століття. За словами ньюейджерів, до цього часу ми нібито жили в ері Риб під астрологічним знаком Риби, який є знаком християнства. Але зараз правління цієї ери закінчується і наступає нова епоха Водолія, коли все буде нове і зовсім інше. Коли конкретно наступить ця ера, точно визначити неможливо. Самі ньюейджери називають різні дати, дехто з них вважає, що ця епоха вже наступила – це ера гуманізму, братства і окультизму. Вона має кілька назв: «New age», «Нова ера», «неопоганство», «ера Водолія».

Тарас Петруняк

Якщо будь-яку пересічну людину спитати, як вона собі уявляє святу людину, то від більшости осіб ми почуємо, що святою людиною уявляємо ту, яку зображають з німбом над головою, яка безперервно молиться, з опущеним додолу поглядом, а ще вона не дозволяє собі сказати жодного зайвого слова... Але мало хто знає, що чимало святих окрім того, що перебували в молитві, пості та вели благочестивий спосіб життя, у різні часи якимось чином ще й впливали на світову культуру. Отож ретроспективно торкнемося коротких історичних фактів найвідоміших з них.

Роман Крайчик

Спів для Господа є вираженням молитовного почуття не тільки для людського духу, але й для небесних безтілесних духів – святих ангелів. Про ангельську пісню читаємо на сторінках книги пророка Ісаї (пор. Іс 6, 3), що безплотні сили пісенно першими привітали Новонародженого Спасителя: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання» (Лк 2, 14).

Юрій Бігун

Cлово «етикет» є досить поширеним і знайомим. Його розуміють як певну в’язку правил та норм поведінки під час перебування у різного роду культурних закладах, таких як ресторан, театр, кіно тощо. Загалом етикет як культура поведінки стосується усіх сфер людського життя і діяльности, в тому числі і релігії. Релігійний етикет — питання досить неоднозначне. Зокрема у християнстві часом існує тенденція неправильного сприймання правил поведінки у храмі через їх гіперболізацію, або ж навпаки — применшення. Ми спробуємо ближче розглянути цю проблематику.

Михайло Карпінець

Сьогодні питання патріотизму дискутується в умовах, коли понад 5 років тіло нашого народу шматує російська військова агресія, а драматизм політичних подій спричиняє внутрішній неспокій. Часто «патріотизм» пов’язують із політичним вподобанням, приписують певним особам або вчинкам. Кожен під цим словом розуміє щось своє і надає йому свого значення... А що про ці питання сьогодні думає християнська молодь, що для неї означає бути патріотом?

Тарас Фаль

Патріотизм – це почуття любови до того краю, де ти виріс і живеш. Це ще й почуття, у якому відкривається заповідь любови, яку проголосив сам Спаситель. Воно особливо притаманне християнству, бо це є один із проявів любові до оточуючих, до ближнього. Патріотизм – те, що повинен носити у своєму серці кожен, хто декларує себе як громадянин тієї чи іншої держави. Однак сучасність демонструє нам випадки, коли поняття, в основі яких, по-суті, лежить любов, спотворене, і перед нами постає його антипод, який заперечує значення попереднього. Так сталося і з патріотизмом, коли прекрасне почуття любові до співгромадян часто підмінюють ненавистю та нетерпимістю до оточуючих. Такими антипатріотичними рухами є нацизм, шовінізм, ксенофобія, космополітизм. Про них ми і будемо вести мову у цій статті, намагаючись дослідити феномени людської антипатії.