о. Олег Чупа
Наприкінці 1990-х років один священик казав до молоді: «Щоб бути апостолом, не треба вдягати сандалі, йти на міську площу та закликати перехожих до покаяння...». Доба «класичних» місій на українських землях завершилась давно. Серед найбільш знаних місіонерів, що пробуджували дух наших предків, – св. Андрій Первозванний, свв. Кирило й Методій. Проте годі сподіватись, що їм вдалось навідатися у кожне давньоукраїнське поселення. Це робили їхні учні, можливо, чужинці-християни, а скоріш за все свої – ті, що першими увірували з-поміж наших предків. Тепер, як правило, у видній місцині кожного міста чи села є храм – символ успіху апостольської місії. Однак на цьому місії не завершились, змінився лише їхній формат.
|
|
Свідки воскреслого Христа |
|
|
|
Олег Шагала
«Господній Дух на мені, бо Він мене помазав. Послав мене нести Добру новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий» (Лк 4, 18-19), – цими словами сповнюється пророцтво Ісаї про мету післанництва, а одночасно й місії Спасителя. Христос, проголошуючи Євангеліє, об`явив правду про те, що Він чув і бачив, перебуваючи з Отцем (Йо 3,11; 8,14; Євр 1,1-2). Протягом своєї спасительної діяльності Христос вибрав дванадцятьох апостолів, які стали для Нього родинною спільнотою, покликаною до життєво важливої місії – стати свідками Його воскресіння та проповідниками Євангелія. Для того, щоб бути готовими до цього місійного служіння, учням необхідною була підготовка. У чому ж вона полягала та до чого готувала? Яким чином вони стануть переконливими свідками Христа і передадуть дух Його проповіді? На підставі уривка із Євангелія від Марка 3,13-17 спробуймо коротко проаналізувати два завдання учнів Христа, які невід`ємні одне від одного.
|
Християнське свідчення у сім’ї |
|
|
|
Володимир Литвин
Зі Святого Письма ми дізнаємося про те, що творцем сім’ї є Господь Бог. Cім’я як єдність батька, матері і дітей є малою домашньою Церквою, яка є також іконою Пресвятої Трійці. За святителем Григорієм Ніським, перед створенням людини відбувається Предвічна Божа Нарада : «Сотворімо людину на наш образ...» (див. Бут 1,26). Тут Бог виступає як «ми». Ця множина засвідчує, що образ Божий притаманний не окремо взятій людині, а всій спільноті, прообразом якої є Пресвята Трійця. Тобто створення людини розуміємо творчим актом усіх Трьох осіб Пресвятої Трійці (Отця, Сина, Святого Духа). «І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх. І благословив їх [чоловіка та жінку] Бог і сказав їм: Будьте плідні й множтеся...» (див. Бут 1,27-28).
|
Євген Карпінець
Настав той час, щоб визнати, що цей світ змінився. Нам важко уявити, як це – жити у світі, у якому не було б Інтернету, соцмереж та смартфонів. Вони стали невід’ємною частиною життя багатьох людей, без якої молодому поколінню жити, здається, зовсім неможливо. Докази? Актуальні статистичні дані говорять про те, що у 2018 році кількість активних інтернет-користувачів сягнула позначки у 4 мільярди, а кількість користувачів соціальних мереж перевищує понад 3 мільярди. Крім цього, смартфони для більшості сучасних дітей мало не з колиски стають першою іграшкою, а у багатьох випадках найкращим порадником та інструкцією послужать відеоролики з YouTube.
|
Михайло Бринько
В силу різних обставин багато українців опинилися на різних континентах світу. УГКЦ як Церква, відчуваючи особливу відповідальність щодо забезпечення належної душпастирської опіки своїх вірних, вирушила за своїми вірними.
|
Кров мучеників – насіння християн |
|
|
|
Іван Іваненко
Від часу свого постання Церква Христова покликана здійснювати місіонерську діяльність, яка в різні періоди історії супроводжувалась мученицькими подвигами, якими християни засвідчували свою віру. Саме через таке свідчення надихалося і наверталося чимало людей тієї чи іншої епохи.
|
«Керуйтеся правдою, і до вас потягнуться серця» (Ден Роем) |
|
|
|
Дмитро БІЛИЙ
«Детективні історії отця Бравна. Хрест із сапфірами», – назва книги Ґілберта К. Честертона, яка, безперечно, варта уваги, адже у цьому творі читач знайде багато євангельських уроків, які подаються автором через розмови героїв цих коротких детективних оповідань. Який же «меседж» міститься у цій книзі та що актуального може почерпнути для себе людина XXI століття із детективних пригод?
|
Джузеппе Москаті: що залишилося за кадром? |
|
|
|
п. Ігор Бриндак, викладач ДДС
У цьому номері часопису ми розповімо про фільм італійського режисера Джакомо Кампіотті «Джузеппе Москаті: любов, яка зцілює». Оскільки ця стрічка розповідає про реальну історичну особу офіційно канонізованого Церквою святого, то мова піде і про ті моменти з життя подвижника, які на екрані висвітлені не були, але, напевно, будуть цікаві читачам. Перед тим, як писати цю статтю, автор цих рядків перечитував у «Youtube» відгуки глядачів на фільм. Як правило, вони були позитивні і навіть захоплюючі. Однак глядачів здивувало найбільше, що у кінці фільму вони дізналися, що головний герой існував насправді і по смерті був канонізований Церквою.
|
|
|