Тарас Петруняк

З раннього дитинства, гортаючи шкільний підручник, ми звикли дізнаватися з нього про наукові відкриття, які належать різним відомим ученим: Альберт Енштейн запропонував теорію відносності, Ісаак Ньютон сформулював закон всесвітнього тяжіння, Дмитро Мендєлєєв був творцем таблиці хімічних елементів… Але чи є серед плеяди цих всесвітньо відомих науковців прізвища людей, яких Церква визнала святими й про яких ми, найімовірніше, не чули в системі світської освіти? У нашій уяві святий – це той, хто зображений із німбом над головою, постійно перебуває на молитві та не приносить жодної користі для блага суспільства. Пропоную спростувати цей стереотип і розглянути осіб, які, незважаючи на свою святість життя, зробили чималий унесок у галузь науки.

Ігор Бриндак

Довго питання про те, що стається з людиною після її смерті, стосувалося релігії. Однак в останні десятиліття воно активно обговорюється і в наукових колах. А з часом інтерес до нього почали виявляти й кінематографісти. Є декілька художніх стрічок, у яких порушується тема так званої клінічної смерті. Про одну з них ітиметься в цій публікації. Це фільм Патріції Рігген «Чудеса з небес». Відразу варто зазначити, що він знятий на підставі реальних подій, які сталися 2013 року в американському штаті Техас.

о. Мирон Бендик

Кожен із нас змалечку пізнає своє довкілля, рідних людей поруч себе, знайомиться із новими людьми. Зустрічаючись із друзями, ми питаємо: «Що нового?» Телебачення повсякчас знайомить нас із новинами у світі чи в нашій країні. Спеціалізовані телеканали чи інтернет-сайти детальніше ознайомлюють із новинами моди, спорту і т. п.

Тарас Петруняк

Монашество є досить давнім явищем, яке включало як самітницький споглядальний спосіб життя, так і спільнотне життя. В усіх ченців єдина мета – осягнути досконалість. Кожен монаший чин має свого засновника, а також свою історію виникнення. Отож, дорогий читачу, пропоную коротко розглянути те, яким за яких обставин були засновані деякі найпоширеніші монаші спільноти, а також те, якою є їх основна харизма.

Тарас Фаль

Виконування заповідей Христових – завдання кожного християнина. Окремі з них, бажаючи вести глибше духовне життя, радикально посвячують себе Богові, складаючи чернечі обіти: добровільної убогості, досмертної чистоти та досконалого послуху. Монаший подвиг допомагає дозрівати до готовності прийняти Боже Царство. Церква має особливий літургійний чин прийняття монашого стану – постриг.

Дмитро Витівський

Сучасне індустріальне суспільство зосереджене на накопичуванні майна та коштів, і «жити добре» часто означає «мати багато». Нормами такого суспільства є бажання набувати власність, утримувати її, примножувати. Проте окремі люди, попри страх бути іншими, героїчно «обертаються на 180 градусів» і вирушають у нелегку дорогу, залишивши все матеріальне й таке приємне людині. Ми рідко задумуємося над тим, що заклик Ісуса Христа: «Продай все, що маєш» (Мт 19, 22), - може бути звернений і до нас, а тому варто наслідувати того, хто, «скинувши верхню одежу, скочили і підійшли до Ісуса» (Мт10, 50) – монахів.

Іван Іваненко

Хоч монашество таким, яким ми його звикли бачити, було чітко сформоване в перші століття християнства, не слід вважати, що його не існувало ще в старозавітні часи. Звичайно, це не були звичні для нас добре вибудувані чернечі спільноти та установи, а радше окремо вибрані богопосвячені люди, які відзначалися поставою дівицтва, а також повної посвяти й абсолютного послуху Єдиному Богу. Такими людьми були пророки, а згодом і такі спільноти, як назореї та есеї.