|
Мандруючи, завжди співай хвалу Господу |
 |
 |
 |
|
Надія Бунь Ніщо так не підносить і не окрилює душу, як злагоджений спів. Наша природа настільки схильна насолоджуватися співом, що навіть грудних дітей, неспокійних і плаксивих, можна заспокоїти і приспати піснею. Пісня полегшує долати шлях подорожуючому, пісня допомагає у праці, пісня часто супроводжує наш відпочинок та дозвілля. Але небайдуже – яка пісня! Як говорить народна мудрість: «Де бруд, туди біжать свині, а де квіти, там перебувають бджоли». Апостол Павло закликає: «Не впивайтеся вином, в ньому є блуд: але краще наповнюйтеся Духом, співаючи в серцях ваших Господеві (Еф. 5:18-19)». Так само і в музиці. Є музика, яка негативно впливає на людину. «А де музика духовна, туди сходить благодать Духа і освячує уста і душу, – писав святитель Іван Золотоустий, – навіть коли ти не розумієш сили слів, привчай хоча б уста вимовляти їх. І язик освячується цими словами, коли вони вимовляються усердно».
|
|
Мода і стиль. Без гламуру |
|
|
|
|
Олег Зинич Мода, Fashion – схоже на невідомий вірус, який в певний час атакує суспільство і намагається проникнути чи не у всі сфери життя. Мода завжди особливо цікавила жінок. Кажуть, мода і жінка – це невіддільні поняття. Вони змінюються, потребують грошей, але завжди крокують в ногу з часом. Якщо ви вважаєте, що Німеччина, Бельгія чи Австрія – це законодавці моди, то помиляєтесь. Їм далеко до сонячної Італії. Гуччі, Армані, Версаче, Валентіно – промовляють самі за себе. Україна їх знає, бо завалена підробками цих фірм.
Хтось купує модний одяг у дорогих магазинах, хтось надає перевагу замовленню ексклюзивної речі в дизайнера. В Україні престижно одягатись у «своїх» дизайнерів, тим підтримуючи національного виробника. До речі, у нас, в Україні «справді» є мода, яка здобула визнання на шпальтах Collezion чи в ефірі FTV. І все це – українська мода. Наші дизайнери стають не просто VIP-персонами, а й хедлайнерами численних заходів. Але повернімось знову до моди, а саме до сучасного її розуміння. Це мистецтво чи бізнес?
|
|
Фемінізм учора, сьогодні, завтра: спроба духовного попогляду |
|
|
|
|
Дмитро Сенейко Люби і роби, що хочеш, бо як любиш – кривди не зробиш.
(Св. Августин)
Дорогі дівчата, жінки, матері! Автор цієї статті наперед просить пробачення за все, з чим, можливо, ви не погодитесь, на що у вас є свій погляд стосовно питання фемінізму. Проте наше завдання – не лише поглянути на це явище, вникнути у нього, а, посилаючись на Боже Одкровення, беззаперечний авторитет Церкви – висвітлити християнський погляд на проблему рівности чоловіків і жінок у сучасному суспільстві. А також – знайти корінь усім соціяльним непорозумінням між двома статями, які сьогодні спостерігаємо у русі під назвою фемінізм ХХІ століття…
|
|
Мамо! Мамо! Вічна і кохана |
|
|
|
|
Андрій Циб
Хто звеличує матір свою, Той немов скарби збирає Сир. 3:4). У травні, коли повертаються у рідне гніздо птахи, оновлюється природа, теплий весняний вітер приносить нам Свято матері. Прийшло це свято в Україну із Сполучених Штатів Америки, а заснувала його Анна Джарвіс на знак пошани і любови до своєї померлої неньки. Вперше його відсвяткували у Філадельфії 10 травня 1908 р. І тільки через 6 років тогочасний президент Америки Вудро Вильсон ухвалив постанову Конгресу, за якою Свято матері мали відзначати щороку у другу неділю травня. У цьому ж році 43 країни приєднались до цього святкування. У Європі Свято матері почали відзначати після Першої світової війни. Мотив святкування – воєнне лихоліття, внаслідок якого потерпіло багато людей. Це період, коли багато жінок-матерів утратили своїх чоловіків і дітей, та й самі зазнали неабиякої наруги .
|
Ігор Бриндак
Село Підгірці Бродівського району до війни було відоме розміщеним на його території монастирем оо. Василіян та чудотворною іконою Божої Матері, яка там знаходились. Згодом прославилося знаменитою Бродівською битвою 1944 року, що розігралася в його околицях. Але сьогодні це село відоме саме Підгорецьким монастирем та напруженою ситуацією, яка склалася серед отців чеської делегатури ЧСВВ.
|
|
Шлях сучасної моди-пірсінг |
|
|
|
Дмитро Сенейко
Все мені можна, та не все корисне. Все мені можна, та я не дам нічому заволодіти мною (1 Кор. 6: 12-13).
Декілька десятиліть тому пірсінг був лише екзотичним захопленням, яке пропагували пред-ставники деяких субкультурних течій. Єдиним загальноприйнятим вважалося проколювання вух. Зрозуміло, що тоді без жодного страху проколювали вушні раковини лише жінки, а на чоловіка з пірсінгом дивилися «косо», із підозрою. Сьогодні таке явище перестало бути екзотикою, знято також усілякі обмеження щодо статі та місця проколів. Мінімум подиву – максимум проколених брів, носів, язиків, пупків… А прихильники т. зв. екстремального пірсінгу сміливо розміщують «прикраси» чи роблять величезну кількість проколів на инших частинах свого тіла. У цій статті не намагатимемось розкритикувати це явище, а просто тверезими очима поглянемо на більшість аспектів такого проколювання людського тіла.
|
|
Спілкування – вершинне мистецтво людини |
|
|
|
Іванна РИЖАН
Найбільше багатство, яке Бог подарував нам у своїй ласці, – це дар спілкування. Саме Він першим звернувся до людини у своїй любові, першим дав їй відчути усю повноту того, що ми сьогодні окреслюємо, на перший погляд, буденним словом – спілкування. До гріхопадіння людина вільно та відкрито спілкується з Богом, Котрий цікавиться нею, виявляє своє доброзичливе ставлення, довіру, їхні відносини є дружніми, партнерськими. Бог зважає на думку людини і поважає її вибір. Це божественно-людське спілкування, таке природне і любовне, мирно відбувається в Едемському саду.
|
|
|
