|
Будь собою – будь патріотом |
 |
 |
 |
|
Вербіцький В. Загально прийнятою є думка, що з людиною культурною, вихованою, високоморальною приємно і легко спілкуватись. Саме тому такі чинники, як творча спадщина українських письменників, традиції, які виховувалися в сім’ях з любові до батьківської землі, визначають особу, як патріота України.
Заклик Тараса Шевченка “Любіть Україну!” не один раз був стимулом відстоювати традиції своїх поколінь. Історію України не раз характеризують як написану кров’ю своїх героїв. Нині маємо незалежну державу, в котрій горить зелене світло для того, щоб вільно репрезентувати себе як українця. Кожному, думаю, відомі слова: «Козацькому роду нема переводу». Велика і славна козацька історія є символом мужності, історією героїв. В їхні ряди ставали особи зрілі, котрі любили свободу, були людьми чести і мали силу в руках.
|
|
|
Митрополит А. Шептицький і рух ОУН-УПА |
|
|
|
|
Бриндак І. «Любов не може йти в парі з ненавистю, бо ненависть чим більше звершена, тим більше з любови робить якийсь егоїзм. Можна своїх прав боронити і своїх прав доказати, але не шляхом ненависти до других людей… а маєте ще й ту хибу, що свої гадки і свій спосіб бачення речей надто часто хочете накинути иншим навіть часом засобами насильства і сліпого терору»
14 жовтня виповнюється 65 років від часу створення Української повстанської армії. До сьогоднішнього дня ця дата продовжує розділяти громадян України, і до нині українська влада не поставила у цій справі остаточної крапки. Але в даній публікації нас буде цікавити не це, а взаємини цього руху зі слугою Божим митрополитом Андреєм Шептицьким.
|
|
Все, що ми знаємо і не знаємо про свято Покрови Пресвятої Богородиці |
|
|
|
|
Сенейко Д.
«Покрий нас чесним Твоїм покровом, і ізбав нас від усякого зла… Діва десь предстоїть у цер-кві, і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу» (Тропар-кондак празника).
...Як покидали Запорожці
Великий Луг і Матір Січ,
Взяли з собою Матір Божу
І більш нічого не взяли...
(Т. Г. Шевченко)
Хоча Покрова Пресвятої Богородиці не є одним з найбільших християнських свят, але у нас, українців, воно відзначається з особливою шаною і заслуговує статусу національного свята. Для цього є досить історичних і релігійних підстав.
|
|
Націоналізм: любов до батьківщини чи ненависть до ворогів? |
|
|
|
|
Приріз Р.
У повсякденному житті із словом націоналізм зустрічаємося доволі часто і, як правило, його звучання для нас є наповнене емоційно. Говорячи про націоналізм, мимоволі згадуємо історію нашого народу, його боротьбу за незалежність, суверенітет, самостійність. Перелічені вище ознаки є метою націоналізму особливо якщо йдеться про націоналізм український і становлення незалежної української держави. Але існує й инша точка зору стосовно націоналізму. Під цим протилежним баченням не мається на увазі тільки ідеологія комунізму, яка засуджувала націоналізм. Можливо, хтось ставиться до цього поняття упереджено через те, що розуміє його тільки як прихильне почуття до представників своєї нації і ігнорування, а можливо і приниження представників инших рас, національностей чи етнічних меншин. Це не дивно, бо часто терміни націоналізму і нацизму чи фашизму здаються нам подібними. У цій статті намагатимемося не тільки дослідити і розповісти про ці явища, але й показати християнське бачення націоналізму, адже інколи можемо опинитися перед дилемою: якою повинна бути наша дія в тому чи іншому випадку як громадянина і як християнина. Тому спробуємо з’ясувати: що ж таке насправді націоналізм?
|
|
Чудотворні ікони в Києво-Печерському Успенському соборі |
|
|
|
|
Михайло Олійник Ікони Богоматері на Русі були близькими кожній людині. Богородиця по-особливому опікувалась руським народом, чернецтвом і, зокрема, Києво-Печерським монастирем. У певні відповідальні та знакові моменти його історії, через посередництво богородичних ікон, Господь посилав чуда.
У попередньому номері часопису ми спробували визначити, які чудотворні ікони були в Успенській церкві Києво-Печерського монастиря . Найбільше інформації маємо про ікону «Успення», збереглася навіть її копія. Крім цієї, було ще дві або й три також чудотворні ікони, про які йшла мова.
|
|
Чому Марія Магдалина свята? І чи була вона дійсно грішниця? |
|
|
|
|
Ігор Мисан Марія Магдалина, Марія Маґдалина – свята, рівноапостольна, мироносиця. Марія Магдалина походила з містечка Магдали, що колись було розташоване на берегах Генезаретського озера. В Євангелії нічого не сказано про її юні роки, але з передання довідуємося, що була вона вродливою жінкою і жила грішно. Після того, як Ісус вигнав із Марії сім бісів, вона змінила своє життя – стала Його вірною ученицею. Марія Магдалина була вірна Христові не тільки у хвилини Його слави, але й у момент найбільшого приниження на Голготі. Після того, як Ісуса поховали в печері, недільного дня Марія разом з иншими жінками пішла до гробу Спасителя, щоби намастити Його тіло пахучим миром. Коли, не знайшовши тіла Спасителя, вона зі слізьми виходила з гробниці, їй явився Воскреслий Христос і повелів іти до апостолів і провістити їм радісну звістку. По Вознесінні Христовім, коли апостоли розійшлися з Єрусалиму проповідувати в усі кінці світу, разом із ними пішла й Марія Магдалина. За переданням, вона проповідувала в Римі. Звідти вже літня Марія Магдалина переселилася в Ефес, де трудився святий апостол Йоан, (згідно з переданням, саме з її слів апостол написав 20-ту главу свого Євангелія) і там завершила свою земну путь.
|
|
Українські Мадонни (або Жіноцтво України) |
|
|
|
Ярослав Крижанівський
Княгиня і князівна, козачка і шляхтянка, просвітителька і селянка, письменниця і воїн, митець і вчена, – ось образ жінки, в житті котрої віддзеркалюється доля всіх наших жінок упродовж славної і багатостраждальної історії України.
|
|
Олег Зинич
Контроверсії щастя людського
ностальгія забутих мрій,
плач і сміх гобелени – для кого?
Це відомо Тобі, Одній...
Ти инша. Ти инакша від всього, що тебе оточує. Непотрібно гламуру, порожніх голосних декларацій і заїжджених фраз. Навіщо? Тобі не треба рекламних щитів – вони уява і бажання зовсім не тих, хто хоче сказати – ти инша. Це радше навпаки – нав’язливість ствердити твою універсальність. Тебе поєднують не лише з відпочинком, твої світлини «ліплять» навіть поряд із купою будівельних матеріялів, дрельок і профільної арматури, бо ти невід’ємна складова реклами, і так рідко тебе зображують біля домашнього вогнища, щасливою. Ти инша – ти жінка двадцять першого сторіччя... Як би не хотілося написати, висловити, якою ти є, – цього буде замало. Слова здаються смішними, бо не відповідатимуть дійсності, яка, мов хамелеон, змінює свої кольори від паскудно-сірого до яскраво-рожевого.
|
|
|
