РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 20/07 Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
- 16/07 Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- 12/07 Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- 09/07 Дрогобицька духовна семінарія має нових студентів
- 08/07 Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
Найпопулярніше
- Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
«Даром отримали – даром давайте» (Мт 10, 8) |
![]() |
![]() |
![]() |
Віталій Миська Сьогодні, в час секуляризації, індивідуалізму і матеріалізму, така якість, як безсрібництво, не завжди розуміється і оцінюється суспільством. Часто навіть якщо хтось чинить добро, то очікує за це винагороди, подяки чи похвали. Такий шлях досягнення людиною святості, як безсрібництво, не викликає у багатьох захоплення. Епоха споживацтва і погоні за насолодою виключає саму його можливість. Тим не менше, у церковній традиції існує особливий вид святих – безсрібники, сама присутність яких у літургійному календарі спонукає нас замислитися над цим феноменом та наслідувати його. Уявлення про безкорисливість як необхідний елемент святості спирається на євангельську розповідь про юнака, який хотів піти за Христом, але засмутився, коли Христос сказав йому: «Піди, усе, що маєш, продай і роздай жебракам, і будеш мати скарб на небі; і приходь, піди за Мною, несучи хрест» (Мр 10, 21). Якщо «скарб на небі» означає святість, а отже і спасіння, то безкорисливість і безсрібництво розглядаються Церквою як духовний подвиг, що веде до цієї святості. Віталій МИСЬКА. «Даром отримали – даром давайте» (Мт 10, 8)/СЛОВО № 3 (67) 2016
|