Михайло Карпінець

Молодість. Безсумнівно, для кожного із нас цей період життя є чудовим часом великих можливостей, коли ми, сповнені сил, енергії, творчості та амбіцій, із запалом та азартом в очах готові «перевернути гори» і не боїмося ризикувати. Водночас цей етап, наша молодість, є складним періодом особистого життя, бо ми неодноразово постаємо перед важливими рішеннями, а саме - вибором того напрямку, у якому рухатиметься наш життєвий корабель. Поруч кожного із нас є порадники – ті, які часто вказують нам, якого курсу слід дотримуватися і що саме потрібно обрати. Здебільшого, це наші батьки, друзі чи інші близькі люди. Як зробити правильний вибір? Чи вказаний кимось іншим напрямок нашому кораблю завжди матиме правильний курс і для нас буде добрим? Чи не зверне він когось із вірного шляху? Чи буде вибрана кимось для нас майбутня професія мила нашому серцю? І що робити, якщо відповідь на усі ці питання буде негативною? Шукаючи відповіді на ці питання, ми і поведемо далі наші роздуми.

Назар Городиський

«Я просила терпіння – і Бог послав мені випробування, щоб загартувати мене». Свята Мати Тереза з Калькутти – одна з найвідоміших черниць у всьому світі. Вона народилася 26 серпня 1910 року. До монашества свята носила ім'я Агнес Гондже Бояджіу, що в перекладі албанською означає «квітка» або «бутон троянди». Агнеса народилася в Македонії у заможній родині та була наймолодшою із трьох дітей. Коли дівчинці було всього 9 років, загинув її батько під час албанського визвольного руху. Мати Агнес змушена була самотужки виховувати трьох дітей. Попри те, що їй довелося тяжко працювати, вона знаходила час для виховання своїх дітей: привчила до щоденної молитви, усією сім’єю ходили молитись до костелу. Коли Агнесі виповнилось 18 років, вона покинула домівку і вступила в лави місіонерської організації «Сестри Лорето». Також почала викладати в монастирській школі, бо надзвичайно любила дітей, але дедалі більше їй хотілося допомагати бідним. В Ірландії вивчила англійську, щоб мати змогу навчати ірландських дітей. В 1929 році вона їде до Індії, де стає послушницею монастиря Дарджілінг, розташованого в Гімалаях. У 1931 році дівчина прийняла перші чернечі обіти, обравши собі ім'я Тереза на честь Терези де Лізьє, покровительки місіонерів. У 1937 році приймає довічні чернечі обіти. Мати Тереза викладала в монастирській школі в Східній Калькутті, й хоча їй подобалося навчати дітей, вона дедалі більше переймалася бідністю, яка її оточувала. Із голодом 1943 року до міста прийшли великі випробування, страждання й смерть, а в 1946 році почалися запеклі сутички між індусами та мусульманами.

Ярослав Мисак

У 79-му номері часопису «Слово» мова йшла про феномен еміграції, а саме тих українців, які вирішили назавжди змінити країну проживання. Сьогодні ж ми проаналізуємо еміграцію, але в іншому її різновиді, а саме трудову, тих людей, які тимчасово покинули рідне помешкання і перетнули кордон у пошуках праці.

о. Мирон Бендик

У ХХ сторіччі, під час ІІ Світової війни, всесвітньовідомий лікар і науковець Віктор Франкль був ув’язнений до концтабору. Як науковець, він і в таборі спостерігав за поведінкою людей. Найбільше його вразило те, що в однаково екстремальних для всіх табірних умовах поведінка в’язнів була неоднаковою. Одні люди рятувались, як уміли, – прогиналися перед начальством і доносили на співв’язнів. Інші, навпаки, діяли наче собі на шкоду, були безкомпромісними, за що й були додатково карані.

п. Ігор Бриндак

Часопис «Слово» (№75) розповідав про фільм Крістіана Дюге «Святий Августин» («Істина - Ісус Христос Син Божий»). У цьому ж номері знову піде мова про іншу стрічку цього канадського режисера - «Під небом Риму».

Юрій Бігун

У християнському світі періодично виникають дискусії навколо того, якими мають бути священнослужителі – одруженими, чи неодруженими. Подібно і тепер через виклики сьогодення, пов’язан із явищем секуляризму з його культурою споживацтва і вседозволеності, це питання стало чи не найпоширенішим для обговорення в західному світі. Противники целібату (безженності) священства бачать у ньому причину різних проблем аж ло моральної руїни поодиноких осіб. Вони стверджують, що сім’я відволікає священника від повноцінного служіння, створює зайві проблеми, які не сприяють ефективній праці душпастиря, який нібито не може цілковито присвятити своє служіння Церкві.

п. Ігор Бриндак

Якщо вас запитають: «Чи може християнин прославляти Бога через свою звичайну професійну діяльність?», напевно багато хто відповів би ствердно. Але переважна більшість вважає, що така діяльність у першу чергу стосується священників, монахів, а якщо мирян, то, напевно, архітекторів, які будують храми, художників, які їх розписують, композиторів, які пишуть музику до релігійних творів і т. д. Але чи може принести хвалу Богові своєю діяльністю політик? Тут багато хто засумнівається. Однак історія знає і такі приклади. Тому в цій публікації мова піде про такого політика.