|
Екологічна криза і моральна… Яка з них настає першою? |
 |
 |
 |
|
Петро ВОЙТОВИЧ
Господь створив людину, щоб вона панувала у світі, щоб була вінцем творіння і представляла творіння перед Богом. Людина може відповідально панувати у світі лише тоді, коли слухає Бога та дотримується встановленого Ним порядку та визначеної Ним мети. Коли людина завдяки праці своїх рук та своїми здібностями відкриває таємниці природи та правильно порядкує у світі, то пізнає велич і присутність Бога-Творця.
Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», п.
Часто, ідучи вулицею, ми навіть не зауважуємо бруду та сміття, які стали для нас звичною річчю. Ми не звертаємо увагу, що сміття є повсюди: на вулицях, в парках, що забрудненими є річки, ліси та повітря. Та чи задавали ми собі запитання, хто це робить і навіщо? Якщо добре порозмірковувати над цим, то ми з легкістю знайдемо відповідь, та, на жаль, ця відповідь не буде втішною, бо це все робимо ми – християни.
|
|
Шануймо повітря, воду, ґрунт... |
|
|
|
|
Тарас ЖЕПЛІНСЬКИЙ
Люди, які мали можливість побувати в інших країнах, особливо європейських, повертаючись додому, найбільше наголошують на одному з найсильніших вражень: «Там дуже чисто!». Не дивно, що чистота європейських міст справляє величезне враження на українця, адже у своєму рідному селі чи місті він про таке може тільки мріяти. Але чому так? Невже там, за межами нашої Батьківщини, живуть люди, котрі створені іншим богом, чи з іншими моральними законами? Мабуть, ні. Як ми, так і вони, маємо єдиного Творця, користуємося тими ж моральними законами, однаково не відмовилися б жити у чистоті, але чому ж там чистіше? Або ж поставимо запитання по-іншому: чому у нас так брудно? Відповідь очевидна: причиною забруднення навколишнього середовища є відсутність елементарної культури поведінки та безвідповідальність у своїх діях. Часто спостерігаємо це в найнеочікуваніший спосіб – з болем доводиться споглядати, як молода мама, тримаючи за руку маленьку дитину, дозволяє собі викинути на асфальт використану серветку; «солідний» чоловік, прочитавши рекламку, кине її собі просто під ноги…
|
|
«Я піду в далекі гори» або ж відродимо Україну з гірського краю! |
|
|
|
Микола ВИТІВСЬКИЙ
Можливо, ми рідко задумуємось над тим, наскільки прямопропорційним є зв’язок екології з культурою, інтелектом, духовністю, свідомістю чи, врешті-решт, тією ж благополучністю життя в державі. Однак зв’язок цих понять є не те, що великим, а нерозривним. Аналізуючи екологічний стан нашої держави, читаємо доволі-таки сумні цифри статистики, яка стверджує, що в період 2002-2009 рр. правоохоронними органами було зареєстровано 6542 випадки незаконної вирубки лісу ; відходів на сьогодні накопичилось понад 35 млрд. тонн, а площа сміттєзвалищ складає вже понад 165 тисяч гектарів
|
диякон Дмитро СЕНЕЙКО
Виникає враження, що сучасних телевізійних випусків новин часом краще зовсім не вмикати. Їх сюжет – це емоційно-навантажене відтворення певної трагедії однієї людини або ж її сім’ї-родини чи групи людей внаслідок якогось життєвого чи природно-стихійного смертоносного лиха. Переважно дистанційно відірваних від епіцентру подій журналістів і нас, глядачів їхніх репортажів, така інформація «зачіпає» хвилево, лише в декого викликаючи грудочку емоційної реакції на кшталт «Господи!» чи «…загинули, як мурахи…».
|
|
Вболіваймо без фанатизму... |
|
|
|
|
Микола ВИТІВСЬКИЙ
Цього року літо до українських студентів та учнів постукає швидше, ніж зазвичай. І мова не про зміни в календарі і навіть не про прогноз погоди. Думаю, незалежно від твоєї, дорогий читачу, заангажованості, індиферентності чи навіть відрази до футболу. Неординарна і непересічна подія матиме місце в Україні та Польщі цього літа – Чемпіонат Європи з футболу, подія, яка має багато відголосків на всіх рівнях – політичному, соціальному, спортивному... Безперечно, що слід і з християнської точки зору оцінити актуальність спортивних подій, що і є темою цього номеру нашого часопису.
Однак якщо підрахувати статистику кількості професійних спортсменів, зокрема, тих же футболістів і людей, котрі особисто спортом не займаються, але переживають футбол не менш сильно на трибунах, чи «по той бік екрану», то других виявиться в кілька разів більше. Тому про таке вболівання у всіх його позитивних рисах та негативних крайнощах й пороздумуємо в цій статті.
|
|
«І коли видадуть вас, не журіться…» |
|
|
|
|
Ігор БРИНДАК
 Українська Греко-Католицька Церква і український народ цього року відзначають величний ювілей – 120-ту річницю від Дня народження Блаженнішого Йосифа Сліпого. Цей муж відомий в дуже багатьох напрямах діяльності, як релігійної, так і національної. Однак більшість знає його, передусім, як страдника й ісповідника, котрий вісімнадцять років провів у в’язницях, таборах та засланнях за свої релігійні переконання. Тому одній, можливо, маленькій частині хресної дороги Кир Йосифа Сліпого присвячена дана публікація.
|
|
 Роман СЛАВИЧ
Завданням Церкви є сприяти преображенню світу та обожненню людини. Це стає можливим завдяки воплоченню Сина Божого, Ісуса Христа, Котрий прийняв людську природу та преобразив її. Свідченням цього є Його воскресле тіло. Яка мета преображення чи обожнення? Відповідь проста: прагнення Бога обдаровувати людину, а в ній і через неї – усе своє створіння божественним життям – своєю благодаттю. Через благодать Бог також виражає свою присутність у творінні. Як Адам у раю черпав силу життя з приймання (споживання) спасаючої Божої благодаті з Дерева життя, так і вірні живляться Св. Тайною Євхаристії. Окрім Євхаристії, існують й інші таїнства, різні Чини (молитви) благословень та освячень, через які Святий Дух виливає свою преображуючу благодать на творіння.
|
|
|
