Євро-2012: найважливіше попереду! |
|
|
|
о. Олег ЗИНИЧ
До початку чемпіонату Європи з футболу 2012 року залишились лічені дні. Організатори інформують про грандіозні успіхи. Водночас, ця інформація є інколи настільки сепарованою й несмачною, що годі її «проковтнути». І справа зовсім не в ставлені до футболу, патріотизмі, до яких апелюють організатори. Йдеться про деяку штучність, розшарування між поданням і сприйняттям цієї події. Пригадуєте, як «зашкалював» рівень піднесення духу серед суспільства, особливо серед шанувальників футболу, коли стали відомі результати жеребкування? Натомість, що змінилось сьогодні? Хто і з яким настроєм чекає на цю подію? Насамперед, слід врахувати акценти цьогорічної неординарної для України події.
|
|
Спорт сьогодні: правдиві змагання чи багаторівневий обман? |
|
|
|
диякон Дмитро СЕНЕЙКО
«У здоровому тілі – здоровий дух», – афористично взивають крізь наше «скомфортизоване» життя наші славні предки. Щодо здорового духу, то Христос через Своє Євангеліє, яке проповідується Його Церквою, відкриває таємницю його значення: позбавлення гріховного отруєння власного нутра, здобуття божественних чеснот і освячення («преподобнення» до Бога)… А здоров’я тіла найбільше стає можливим завдяки спорту – одному з яскравих вимірів нашого життя, який притаманний навіть тим, хто не вважає себе спортсменом і не займається певним видом спорту. Адже у спорті, як і в житті – два виміри: або ти – спортсмен-учасник змагань, або ти – глядач і вболівальник.
|
Малі мистецькі осередки та окремі іконописці XVI – XVII ст. в Україні |
|
|
|
о. Михайло Олійник
Історично-культурна ситуація в Україні у другій половині XIII – XVI ст.
У самостійних князівствах Русі з ХІІ ст. закладалися основи творення своїх місцевих художніх шкіл. У княжі часи іконописні осередки існували у великих містах: Києві, Белзі, Галичі, Воло-димирі Волинському, Новгороді, Володимирі, Пскові, Ярославлі. На початках їхнє мистецтво було в руслі візантійських традицій, сприйнятих крізь бачення перших іконописних шкіл Києва, звід-ки приїжджали і перші майстри. Але через деякий час в іконописі цих осередків почали проявлятися самобутні особливості, пов’язані з власними культурними традиціями.
|
Роман Славич
Ведучи мову про Божественну Літургію у попередніх номерах, ми неодноразово згадували та наголошували на значенні Пресвятої Євхаристії. Проте Її важливість не стосується лише Літургії, але Церкви загалом. Звернемо увагу на два, ключових для даної теми, поняття – ἐκκλησία («еклезія» – Церква, зібрання) та Тіло Христове. Перше, в перекладі з грецької, означає збір (зібрання) людей (вірних) у церкві. Друге також включає в своє семантичне поле поняття вірні, але в сенсі членів Тіла Христового (пор. Еф. 5, 23, 30). Отже, випливають два важливих моменти: вірні та зібрання (собор).
|
Воскресіння тіл у світлі Святого Писання |
|
|
|
Андрій Сов'як
«А що мертві воскресають, – це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова. Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього». (Лк. 20,37-38) Кожна людина, яку б релігію вона не сповідувала, зустрічається з очікуванням смерті. Тому надзвичайно актуальним для людей всіх епох є запитання: що буде після смерті? Яким я буду, коли помру? Християнство проповідує віру у воскресіння людини. Ця віра оперта на тому, що Бог промовляє у своєму Одкровенні, яке для нас відкривається на сторінках Святого Письма.
|
Микола Витівський
Тема цієї статті останнім часом стає все більш актуальною… Адже попри те, що люди надміру задоволені чи надміру критичні до свого зовнішнього вигляду були завжди, сьогодні з’являється все більше способів для того, щоб свою зовнішність «корегувати», «покращувати», «прикрашати» тощо. Подібна тематика вже була піднята у «Слові» № 35 (2008 р.), однак
|
Інтерв’ю з Антуном Лісецом, доктором медицини (Хорватія) |
|
|
|
«Життя за Божими Заповідями стосується не тільки духовності, значною мірою, вони оберігають фізичне життя і здоров’я людей»
Лікар із Хорватії, доктор медицини Антун Лісец, уже 25 років своєю працею закликає людей різних країн поважати життя, здоров’я, християнські моральні та сімейні цінності. Із 1992 року часто буває в Україні, де в різних містах країни читає лекції, зустрічається з медиками, студентами, молоддю... п. Лісец також був гостем Дрогобицької духовної семінарії. Під час конференції п. Антун поділився із семінаристами своїми думками і поглядами стосовно ситуації, яка склалася у світі, зокрема в Україні.
|
Петро Маковецький
Дивно складається наше життя: постійно прагнемо втекти від смерті, знаючи, що її уникнути просто неможливо. Намагаючись насолодитися власним існуванням, мовляв, живемо тільки раз, зводимо культуру нанівець, – тим вносимо у своє життя хаос, який є ознакою смерті. Щодня чинимо аборти, надаючи перевагу смерті; легалізовуємо евтаназію, штучно скорочуючи життя інших людей, – натомість продовжити віку нам не під силу. Виходить парадоксальна річ: замість життя – самі собі вибираємо смерть. І так триває вже дуже давно.
|
|
|