РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 14/09 Семінаристи помолилися Вечірню та Утреню з нагоди празника Воздвиження Хреста Господнього
- 10/09 Шестикурсники відвідали єпархіальний Карітас
- 07/09 Молитовне святкування Різдва Пресвятої Богородиці
- 07/09 Розпочалось навчання у Малій семінарії та на Підготовчих курсах
- 06/09 Студенти 6-го курсу ознайомилися з особливостями душпастирського служіння серед безхатченків
Найпопулярніше
- Іван Підлубний, «Гріх і покаяння у творі преподобного Івана Ліствичника "Ліствиця"» (науковий керівник – о. д-р. Роман Федько, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- Богдан Піддубний, «Роль батька у сім’ї на основі книги Юзефа Августина "Бути батьком"» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- О. Михайло Зубрицький – літописець бойківського краю
- Микола Прунчак, «Етика подружнього життя в Ісламі» (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент – ліц. Василь Салій)
- Незалежність як особова зрілість
- Актуальність поеми «Мойсей» Івана Франка у сьогоденні
- Василь Хомин, «Боротьба з пристрастю гніву та здобуття чесноти лагідності у творчості Євагрія Понтійського (+399)» (науковий керівник – о. д-р Олег Чупа, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
Часопис «Слово» |
Тарас Жеплінський На гербі нашої семінарії поміщений Христовий заповіт: «Ідіть, навчайте всі народи» (Мт 28,19). Від часу, коли Ісус Христос, возносячись на небо, послав вибраних Ним апостолів на проповідування Царства, минуло вже понад дві тисячі років. Однак «жнива великі, а робітників мало, – попереджав Спаситель і дораджував, – просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива» (пор. Лк 10,2). Оскільки не вистачило і двох тисяч років, щоби Євангеліє було проповідуване всякому творінню, то молитвами вірних Богові поколінь і рішенням блаженної пам’яті владики Юліяна (Вороновського) у Дрогобичі два десятки років тому постала семінарія, яка й донині виховує тих робітників, які щедро засіватимуть пшеницю Божого Слова у ґрунт людських душ. Вони повсюди голоситимуть Христове Євангеліє, послуговуючись при цьому різноманітними засобами – від власного голосу до друкованих видань, радіо, телебачення, Інтернету тощо. Якщо в семінарії вчаться ще не священики, але ті, які вже вирішили ними стати, то й засобами для проповіді вони ще не користуються, але вже вчаться це робити. Одним із таких засобів є релігійно-суспільний часопис «Слово», який з благословення ректорату семінарії виходить посезонно чотири рази на рік. Статті до часопису готують самі семінаристи, деколи окремі викладачі. Виданням «Слова» ми ставимо перед собою, принаймні, два завдання. По-перше, бути присутньому в мас-медійному просторі, пропагуючи християнське мислення і точку зору (маємо багато схвальних відгуків, які засвідчують нам, що це надзвичайно важливо). По-друге, дати можливість семінаристам через написання і верстку статей здобувати нові знання і навики для свого майбутнього служіння. Часопис – самоокупний в тому сенсі, що за виручені від його реалізації кошти покриваємо витрати на його друк (автори статей і верстальник винагороди не отримують). Тому ми завжди раді підтримці жертводавців. Зазвичай, ми розповсюджуємо наш часопис в Самбірсько-Дрогобицькій єпархії, проте часто поширюємо й в інших єпархіях в Україні і за кордоном (Англія, Італія, Канада, Польща…). Як народжується часопис? На зборах редколегії у результаті плідного обговорення, розпочатого із молитви до святого Йоана Богослова, нашого покровителя, формується тема нового номеру. Під час вибору теми автори журналу, в першу чергу, звертають увагу на її актуальність в релігійному та суспільному середовищі. Після того, як головний редактор схвалить пропозиції редколегії, дописувачі приступають до підготовки статей. У їх розпорядженні два тижні. Після цього періоду до праці беруться дизайнери, які трудяться над належним оформленням підготованого матеріалу, аби не сталося так, як кажуть у народі: «Вміли’сти, кумцю, зварити, та не вміли’сти, кумцю, подати». Опісля слідує підготовка до друку і, власне, публікація. Тарас ЖЕПЛІНСЬКИЙ. Часопис «Слово»//СЛОВО № 2 (66) 2016, с.36
|