РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 17/07 Роман Ковівчак, «Заповідь любові до ворогів (Мт 5,43-48 і Лк 6,27-35). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент – о. ліц. Андрій Нискогуз)
- 16/07 Звернення з приводу мобілізації священнослужителів
- 14/07 Святоволодимирове християнське коріння української державності
- 12/07 Андрій Капустинський, «Антикантівська полеміка в "Теодицеї" бл. Антоніо Розміні» (науковий керівник – о. д-р. Богдан Завідняк, рецензент – о. ліц. Іван Гаваньо)
- 10/07 Моральна оцінка науково-технічного прогресу
Найпопулярніше
- Дмитро Білий, «Господня молитва (Мт 6,9-13; Лк 11,1-4). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о.ліц. Андрій Нискогуз)
- Там, де замовкає наука
- Філософія – провідниця до богослов’я
- Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- Моральна оцінка науково-технічного прогресу
- Релігія та наука: чи існує конфлікт?
Часопис «Слово» |
![]() |
![]() |
![]() |
Тарас Жеплінський На гербі нашої семінарії поміщений Христовий заповіт: «Ідіть, навчайте всі народи» (Мт 28,19). Від часу, коли Ісус Христос, возносячись на небо, послав вибраних Ним апостолів на проповідування Царства, минуло вже понад дві тисячі років. Однак «жнива великі, а робітників мало, – попереджав Спаситель і дораджував, – просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива» (пор. Лк 10,2). Оскільки не вистачило і двох тисяч років, щоби Євангеліє було проповідуване всякому творінню, то молитвами вірних Богові поколінь і рішенням блаженної пам’яті владики Юліяна (Вороновського) у Дрогобичі два десятки років тому постала семінарія, яка й донині виховує тих робітників, які щедро засіватимуть пшеницю Божого Слова у ґрунт людських душ. Вони повсюди голоситимуть Христове Євангеліє, послуговуючись при цьому різноманітними засобами – від власного голосу до друкованих видань, радіо, телебачення, Інтернету тощо. Якщо в семінарії вчаться ще не священики, але ті, які вже вирішили ними стати, то й засобами для проповіді вони ще не користуються, але вже вчаться це робити. Одним із таких засобів є релігійно-суспільний часопис «Слово», який з благословення ректорату семінарії виходить посезонно чотири рази на рік. Статті до часопису готують самі семінаристи, деколи окремі викладачі. Виданням «Слова» ми ставимо перед собою, принаймні, два завдання. По-перше, бути присутньому в мас-медійному просторі, пропагуючи християнське мислення і точку зору (маємо багато схвальних відгуків, які засвідчують нам, що це надзвичайно важливо). По-друге, дати можливість семінаристам через написання і верстку статей здобувати нові знання і навики для свого майбутнього служіння. Часопис – самоокупний в тому сенсі, що за виручені від його реалізації кошти покриваємо витрати на його друк (автори статей і верстальник винагороди не отримують). Тому ми завжди раді підтримці жертводавців. Зазвичай, ми розповсюджуємо наш часопис в Самбірсько-Дрогобицькій єпархії, проте часто поширюємо й в інших єпархіях в Україні і за кордоном (Англія, Італія, Канада, Польща…). Як народжується часопис? На зборах редколегії у результаті плідного обговорення, розпочатого із молитви до святого Йоана Богослова, нашого покровителя, формується тема нового номеру. Під час вибору теми автори журналу, в першу чергу, звертають увагу на її актуальність в релігійному та суспільному середовищі. Після того, як головний редактор схвалить пропозиції редколегії, дописувачі приступають до підготовки статей. У їх розпорядженні два тижні. Після цього періоду до праці беруться дизайнери, які трудяться над належним оформленням підготованого матеріалу, аби не сталося так, як кажуть у народі: «Вміли’сти, кумцю, зварити, та не вміли’сти, кумцю, подати». Опісля слідує підготовка до друку і, власне, публікація. Тарас ЖЕПЛІНСЬКИЙ. Часопис «Слово»//СЛОВО № 2 (66) 2016, с.36
|