Олег Ортинський

Упродовж історії Христовій Церкві довелося пережити різні конфлікти та суперечки, які призвели до розділень. Багато з них удалося подолати, та від деяких залишилися наслідки і до сьогодні. Серед перших поділів варто згадати виникнення т.зв. «монофізитських» і «несторіянської» Церков. Чи не найбільшої рани Христовому церковному Тілу завдала «Велика схизма» між Християнським Сходом і Заходом, яка сталася в 1054 році. Після цього розколу християнство поділилося на західне, яке згодом стали називати Католицька Церква, та східне, яке отримало назву Православна Церква. Починаючи з XVІ ст, унаслідок Реформації від Римо-Католицької Церкви відділилися протестантські церковні спільноти, які пізніше почали протистояти й одні одним.

Мирон Бендик

Київська Церква
Кожен із нас мріє прожити успішне й щасливе життя. Кожен по-своєму уявляє, що зробити, аби життя таким було насправді. Ісус Христос дає нам у цьому Свою пораду: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всіма думками твоїми, всіма силами твоїми, а ближнього твого (люби), як самого себе. На цій заповіді увесь закон і пророки стоять» (пор. Мт 22, 37 – 39).
Христос не тільки закликає нас на словах, а й створює конкретну підставу для втілення в життя цієї двоєдиної заповіді. Такою підставою є Христова Церква, спираючись на яку, ми зможемо здійснити нашу мрію про щастя. Як стверджував святий Кипріян: «Поза Церквою нема спасіння». Це означає, що без контакту з Богом і ближнім, яким живе Церква, ми не зможемо бути собою й зреалізувати себе.

Назар Городиський

Штрихи до портрета о. Августина Волошина
У цій коротенькій публіцистичній розвідці бажаємо представити постать о. Августина Волошина – політичного, культурного, релігійного діяча Закарпаття, прем’єр-міністра автономного уряду Карпатської України, президента Карпатської України, відомого педагога, журналіста, філолога, який володів грецькою, латинською, німецькою, угорською, чеською, словацькою, сербською, болгарською та іншими мовами. Цей греко-католицький священник увійшов в історію не тільки як активний душпастир, але й як культурно-просвітницький діяч та ідеолог незалежності українського народу на Закарпатті. Крім усього іншого, о. Августин Волошин був захисником ідеалів т.зв. «Ужгородської унії», якою у 1646 було започатковано процес відновлення єдності древньої Мукачівської єпархії з Римським Апостольським Престолом.

Михайло Карпінець

Мабуть, чимало молодих людей, гуляючи вулицями свого міста або гортаючи стрічку новин у соціальних мережах, мали змогу побачити афішу чи відеоролик-запрошення на зустріч спільноти Тезе: подорож різними країнами світу, екскурсії мальовничими містами, нові знайомства зі своїми ровесниками, цікаві розмови, зустрічі, а ще спільне гармонійне виконання пісеньок під супровід музичних інструментів у атмосфері сутінок і маленьких вогників свічок – усе це створює незабутні емоції на ціле життя. І, напевно, саме тому молоді особи не залишаються байдужими до такої пропозиції і вже з омріяними планами або бодай лише з цікавості миттєво витягують гаджет зі своїх кишень, аби щось більше дізнатися про Тезе.

Микола Цмоканич

У перших главах Книги Буття є розповідь про сотворення Богом світу, тварин і людей. Цікавим є те, як саме описується створення Адама і Єви. Бог створив одну людину, хоч і у двох особах: «І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут 1, 27). Богослови пояснюють це таким чином: людина створена на Образ Пресвятої Трійці, яка в одному єстві є у трьох особах. Тому-то й читаємо на початку цієї розповіді, як каже Бог: «Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу» (Бут 1, 26).

Іван Іваненко

Тема єдності у Святому Письмі посідає вагоме місце. Адже від єдності залежало майбутнє спочатку окремих людей, якими бути старозавітні патріархи, а згодом і майбутнє цілого народу Божого. Ця єдність найперше полягала у вірі в Єдиного Бога, тобто єдності народу з Господом, а відтак і єдності в самому народі. Згідно з книгою Буття, наприкінці сотворення світу Творець покликає до життя людей. Із них повинен бути сформований народ Божий. Старозавітна «Церква» складалася головно з потомків Авраама, які через декілька поколінь спільно формували давньоізраїльський народ.

Дмитро Голик

Найдавнішу інформацію про життя св. Кипріяна Карфагенського (повне ім’я – Thascius Caecilus Cyprianus) знаходимо у двох джерелах: Acta Proconsularia Cypriani, де розповідається про мученицьку смерть Кипріяна, і Vita Cypriani, біографічній розповіді, написаній його дияконом Понтієм. Дата народження святого точно не відома, однак прийнято вважати, що Кипріян народився між 200-­210 роками в столиці Північної Африки – Карфагені. Святий Кипріян Карфагенський виховувався в заможній поганській сім’ї, пізніше став учителем риторики. Римська язичницька культура, філософські ідеї, політика, а також релігійне життя сформували його світогляд.