о. Мирон Бендик, ректор ДДС

У Старому Завіті цар Давид звернувся до Бога такими словами: «Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоєї і по множеству щедрот Твоїх очисти беззаконня моє». Ці слова задали тон для чудового 50-го псалма, співзвучного з екстремальними життєвими проблемами кожного з нас. У Новому Завіті слова митаря: «Боже, будь милостивий мені грішному» стали підставою його виправдання Богом у безсмертній Притчі про митаря і фарисея.

о. Василь Вербіцький, префект та викладач ДДС

Життя кожної спільноти будується на окресленні конкретних правил і умов облаштування сумісного життя. Не є винятком наша семінарійна спільнота. Устав Дрогобицької духовної семінарії базується на богослов’ї Тайни Священства, яке «випливає із церковного передання, побудоване на святооцівській спадщині, ґрунтується на місцевій духовній і культурній традиції в поєднанні з універсальністю священичого служіння у Церкві Христовій. Семінарйний устав окреслює духовні, інтелектуальні та виховні рамки» (Семінарійний устав).

Володимир Тухлян

«Щасливий чоловік, хто боїться Господа, і хто Його путями ходить» (Пс 127, 1). Господь зі свого милосердя влаштував так багато шляхів, щоб зробити наше сходження до нього простішим. Пророк не сказав «путь» в однині, а саме «путі», щоб показати, скільки є шляхів до блаженного життя. Кожна людина по своїй спроможності свобідно обирає відповідний для свого спасіння шлях. Дехто покидає світське життя і вступає до монастиря; дехто ж навпаки – одружується, по-своєму вправляючись в аскезі – молиться, постить, допомагає бідним, сиротам, чесно виконує свої обов'язки, творить діла милосердя.

п. Ігор Бриндак, викладач ДДС

Саме таке запитання поставив Христові один книжник. У відповідь Спаситель розповів усім відому притчу про доброго самарянина. У Рік Божого Милосердя це запитання і відповідь-притча є дуже актуальними. Тому в рубриці «Церква і кінематограф» мова піде про фільм, який теж є відповіддю на поставлене у заголовку запитання, – знаменитий твір Стівена Спілберга.

Петро Гром

Майбутнє Божого люду залежить від багатьох чинників. Одним із них є підготовка молодого покоління душпастирів, котрі присвятять своє життя служінню Церкві та народу. Твердо йти за своїм покликанням і готуватися до нелегкої праці священнослужителя є можливим у стінах духовної семінарії, яка стає для кожного семінариста не просто навчальними закладом, але й справжньою домівкою і місцем для духовного зростання. Але з чого розпочинається діяльність семінарії? Не тільки зі студентів та викладачів, що є також по-своєму важливим, але й зі споруди, в якій безпосередньо здійснюється підготовка майбутніх священиків. Отож у цій статті хотілося б більше розповісти про наш «другий» дім.

Віталій Миська

Зважаючи на виклики сьогодення і особисті потреби, кожен з нас особливо має молитися й бути милосердним до ближніх. Без перебільшення втіленням цього правила є особа папи Франциска, єпископа Риму, усмішка, радість і доброта якого вселяють надію і є виявом Божого милосердя. Дивлячись на невтомність папи Франциска на багатьох континентах світу і його відчуття необхідності звіщати Боже милосердя, хочеться зацитувати слова самого понтифіка: «Милосердя – це шлях, який єднає Бога і людину, бо відкриває серце в надії на те, що хтось нас полюбив назавжди, незважаючи на обмеження нашого гріха».

Андрій Лоїш

Кожен християнин чинить милосердя і хоче отримувати у відповідь також діла милосердя. Сам Христос навчав нас у нагірній проповіді: «Блаженні милосердні, бо зазнають милосердя» (Мт 5, 7). Господь наш Ісус Христос у своєму милосерді дає кожному віруючому надію на спасіння. Гріх людини у даному випадку полягає в тому, що даровану нам надію ми сприймаємо у крайнощах. Зокрема або надмірно надіємось на Боже милосердя, або надія на Боже милосердя у нас повністю відсутня. Обидва ці випадки є гріхом, але, нажаль, дуже часто зустрічаються у нашому житті. Цей гріх важко побачити неозброєним оком, бо він має «стратегічний» характер, тобто діє постійно, а наслідки не завжди є такими явними.