Євген Карпінець
Піст. Таке величне і, водночас, загадкове слово. Коли промовляємо його, перед очима мимоволі постає краєвид безкрайньої пустелі, якою мандрує задуманий і втомлений мандрівник. Напевно, у більшості з нас це слово також викликає й асоціації, пов’язані з чисельними обмеженнями та заборонами. І здається, що чим ти молодший, тим більше піст сковує твої дії, не дає робити звичних справ та обмежує те, до чого так звик і що так сильно любиш. Знову довжелезні черги в храмах до сповіді, де замість умиротворення та покаяння, частенько можна побачити щось зовсім протилежне; знову екзекуції (тортури) над власним тілом у вигляді чисельних поклонів, обмеження в їжі тощо. А чим же ж насправді є отой сорокаденний проміжок часу – Великий піст – здатний освятити та преобразити усіх людей незалежно від віку та статі?
|
|
Сила Божа в людській немочі виявляється… |
|
|
|
о. Мирон Бендик, ректор ДДС
Ці слова апостола Павла (пор. ІІ Кор. 12, 9) найкраще підходять до нашої семінарії, зокрема, до її початків. Саме вони складають передісторію її офіційного постання 1996 року. А цій передісторії щонайменше вісім років. Першою нагодою задуматись про потребу семінарії стали святкування 1000-річчя Хрещення України 1988 року. Під час ювілейних богослужінь, що їх підпільна УГКЦ почала проводити прилюдно, всі ми – і священики, і миряни – зустрілися з проблемою недостатнього числа священиків. Із кожним богослужінням людей ставало дедалі більше, а нестача священиків – щораз очевиднішою. До нас підходили молоді люди, які бажали стати священиками і просили про сприяння. Тоді ми глибоко пережили нашу людську неміч, коли не залишається нічого іншого, як покладатися виключно на Бога і Його силу.
|
Тарас Жеплінський
Краків. Лондон. Рига. Сеул. Ці чотири міста були кандидатами для організації Світових Днів Молоді 2016. Але 28 липня 2013 року, звертаючись до двох мільйонів молодих паломників, які прибули в Ріо-де-Жанейро на зустріч із Вселенським Архиєреєм, папа Франциск оголосив, що через три роки він чекатиме їх у Кракові. Темою ж цього масштабного дійства було обрано одне із блаженств, виголошених Ісусом Христом під час нагірної проповіді: «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя» (Мт 5, 7). І не випадково.
|
Андрій Витівський
Попросив якось заєць ведмедя, щоб той відганяв мух, поки вухатий спатиме. Ведмідь - добра душа - погодився. Спить заєць, спить. І тут... мов дерево на голову впало - а то ведмідь муху вбити хотів, що на носі зайця причаїлась. От тобі й виспався! Така вона «ведмежа послуга», таке воно «милосердя»!
|
Тарас Гринаш
Необхідною умовою доброго служіння майбутнього священика є закладання духовного фундаменту кожного семінариста. Тому велику роль у семінарійному житті відіграє молитва. Вона має колосальне значення для богословів. Варто згадати слова святого Євагрія Понтійського, який твердив, що богословом є той, хто молиться. У цій статті хочемо поділитися кількома думками про місце, де звершується молитва, – семінарійний храм.
|
«Милосердя Його з роду в рід…» (Лк 1, 50) |
|
|
|
о. Йосип Бабій, духівник семінарії
2016 рік проголошений Церквою Ювілейним Роком Божого Милосердя. З цієї нагоди Святіший отець Франциск видав буллу «Обличчя Милосердя». У цьому документі папа пише: «Ісус із Назарету своїми словами, жестами та цілою своєю особою об’явив нам милосердя Бога. Нам треба невпинно споглядати цю таємницю милосердя. Вона для нас становить джерело радості, потіхи і миру. Вона – умова нашого спасіння.
|
Надзвичайний Ювілейний Рік Божого Милосердя |
|
|
|
Мар’ян Топорович
3 березня 2015 р. Б в другу річницю свого понтифікату у Соборі Святого Петра папа Франциск проголосив Надзвичайний Ювілейний Рік. Офіційне проголошення Святого Року відбулося 11 квітня в Неділю Божого Милосердя, шляхом зачитування перед святими дверима папської булли Misericordiae Vultus («Обличчя милосердя»). Святкування розпочалися 8 грудня 2015 р. Б відкриттям святих дверей Собору Святого Петра і триватимуть до 26 листопада 2016 р. Б. Особливістю цього Ювілейного Року є те, що святкування пройдуть не тільки в головному соборі Риму, але і в інших визначених єпископами храмах, де будуть відкриті святі двері. Це є видимим знаком сопричастя цілої Церкви.
|
Андрій Нискогуз
Любий читачу! Вже вкотре заохочую Тебе прочитати одну з мільйонів книг – «Жити серцем» Олега Романчука. Чому саме цю книгу? Бо вона, як на мене, – справді добра книжка, тобто та, після прочитання якої Ти станеш ще кращим, ще милосерднішим, ще зрілішим, аніж Ти був до того. Про мету написання книги говорить на початку твору сам автор: «Багато людей нещасливі, бо не живуть згідно зі своїм серцем. Багато ранять одне одного й не розуміють, бо не чують серцем. Шукають щастя хто знає де і не знаходять, бо не шукають серцем.
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
|
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL |