Мати чи бути. На грані двох світів |
|
|
|
Андрій Нискогуз
Мої вітання, дорогі гурмани книжкових делікатесів! Пропоную Вам поласувати на цей раз «книго-смаколиком», який, сподіваюся, не лише припаде до смаку, а й стане корисною поживою для інтелекту, а якщо вже зовсім поталанить, то ще й підкріпить та піднесе на дусі внутрішній світ. Отож вперед! Мова йтиме про філософський трактат Еріха Фромма, німецького психоаналітика, засновника нової течії неофрейдизму, – «Мати чи бути». Хоча твір – не пригодницький роман, однак просто й захоплююче подає дуже цікавий ключ до сприйняття дійсності. Е. Фромм представляє два способи існування людини: т. зв. спосіб життя, головним критерієм якого є «мати», а також інший, в основі якого лежить «бути».
|
Чому Царство Небесне належить «вбогим духом» |
|
|
|
о. Іван Гаваньо, викладач ДДС
У Євангелії знаходимо слова: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне», які належать до одного з блаженств. Що насправді означає ця фраза, яку часто не зовсім правильно розуміють, даючи часом зовсім хибну інтерпретацію?
|
Вбивство у Сан-Сальвадорі |
|
|
|
п. Ігор Бриндак, викладач ДДС
23 травня 2015 року Католицька Церква беатифікувала, тобто проголосила блаженним, архиєпископа Сан-Сальвадору Оскара Арнульфа Ромеро. Раніше, у 1989 році, американський режисер Джон Дайган зняв художній фільм про цього подвижника віри під назвою «Ромеро», або друга назва «Вбивство у Сан-Сальвадорі». У головній ролі знявся актор Рауль Хулія. Про цю стрічку і піде мова в нашій публікації.
|
«Я схиляюсь перед матерією, через яку прийшло моє спасіння» (святий Іван Дамаскин) |
|
|
|
о. Мирон Бендик, ректор ДДС
Світ, в якому ми проживаємо, називаємо світом матеріальним, видимим або фізичним. Приглядаючись до нього ближче, ми зауважуємо неначе дві верстви: світ природи і світ цивілізації. Ми відкриваємо також нашу приналежність до цього світу і водночас нашу залежність від нього. Якби ми не отримували всього необхідного для життя і діяльності від цього світу, то ми б не вижили. Для нормального життя нам потрібен цілий набір речей – поживи, одягу, житла. Наявність цього набору, рівень забезпеченості тими та багатьма іншими «благами» свідчить про рівень добробуту і заможності.
|
«Даром отримали – даром давайте» (Мт 10, 8) |
|
|
|
Віталій Миська
Сьогодні, в час секуляризації, індивідуалізму і матеріалізму, така якість, як безсрібництво, не завжди розуміється і оцінюється суспільством. Часто навіть якщо хтось чинить добро, то очікує за це винагороди, подяки чи похвали. Такий шлях досягнення людиною святості, як безсрібництво, не викликає у багатьох захоплення. Епоха споживацтва і погоні за насолодою виключає саму його можливість. Тим не менше, у церковній традиції існує особливий вид святих – безсрібники, сама присутність яких у літургійному календарі спонукає нас замислитися над цим феноменом та наслідувати його.
|
«Корінь усього лиха...» (1 Тим 6,10) |
|
|
|
Василь Салій
Гроші впродовж віків є невід'ємною частиною людського життя, супроводжуючи і регулюючи стосунки як між окремими індивідуумами, так і суспільствами. Однак з історії і повсякденного досвіду знаємо, що гроші провокують чимало проблем між людьми. Причиною цьому є небезпечна хвороба – грошолюбство. У цій статті спробуємо описати цього, без перебільшення, страшного ворога нашої душі і застерегти, як не стати його жертвою.
|
Хто з них багатий і вбогий? |
|
|
|
п. Тарас Жеплінський, випускник ДДС
В книзі Буття ми знаходимо, що Бог є люблячим Батьком. Він дбає про людину, яку сотворив, – поселяє її в Едемському саду, дає владу над усім творінням, кличе до спілкування із Собою (див. Бут 1-2). Дарує, отже, людині всі умови та засоби для повноцінного життя. Ісус Христос, однак, прийшовши відкриває нам ще більше про наше перебування у світі. В одній зі своїх притч (див. Мт 21, 33-46) Спаситель повторює за автором книги Буття, що Царство Небесне подібне до Господаря, що насадив виноградник, приготував всі умови для праці, і – додає щось нове, – найняв (!) до нього робітників.
|
|
|