Religare з Богом, або коротко про церковний стиль української мови |
|
|
|
Михайло Бринько
Кожен з нас, напевно, чув твердження, ніби церковнослов’янська мова є значно кращою, ніж українська, більш сакральна, а тому не варто перекладати з неї українською давні богослужбові тексти, бо це перешкодить «тяглості» церковної традиції. Інші ж, навпаки, виступають за те, аби всі богослужбові тексти були перекладені зрозумілою мовою, навіть якщо нею неможливо передати всього багатства церковнослов’янських термінів. Така полярність позицій призводить до конфліктів, які періодично то затухають, то спалахують з новою силою серед вірних різних конфесій. Чи існує можливість примирити прихильників протилежних точок зору?
|
|
Згадаймо про гідність наших вуст! |
|
|
|
Андрій Витівський
Уявімо собі дитину, в руках якої автомат… Вона бавиться ним, крутить-вертить, спрямовує в різні боки. Моторошне видовище, чи не так? Звичайно, така картина наводить на нас страх і трепет, та, на жаль, ми не розуміємо, що кожного дня відбувається така ж ситуація, коли ми, мов діти, забуваємо, яку зброю тримаємо в руках – Слово.
|
о. Мирон Бендик, ректор ДДС
«Багато разів і багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же цих днів Він говорив до нас через Сина» (Євр 1, 1-2). Через Сина Божого Він навчив нас говорити до Нього «Отче!» і відкрив, що ми – Його улюблені діти. Отець завжди промовляє до нас через Єдинородного Сина Своє Боже Слово, Котре, як і Його Син, єдине і неповторне. У цьому Слові Він повністю «висловився», відкрив Свій Отчий задум. Отець споконвіку родить Слово, Яким і через Якого «все сталося» – і на небі, і на землі. У певний момент історії це Слово Боже «сталося Тілом і поселилося між нами».
|
п. Ендрю Квінлан, викладач ДДС
Час є дуже таємничою річчю. Ми говоримо про нього в той самий спосіб, що й про ріку. Час пливе. Майбутнє стає теперішнім, а теперішнє миттєво стає минулим. Ми не можемо зупинити потік часу, і, як воду ріки, ми не можемо розділити час на частини. Проте всі людські спільноти повинні мати якийсь спосіб для вимірювання часу – систему вимірювання, з якою погодяться усі члени спільноти. У західному індустріальному суспільстві спосіб вимірювання часу став настільки точним, що ми маємо «високосні секунди» – офіційно 31 грудня 2016 року буде додана ще одна секунда до часу.
|
Євген Карпінець
Спілкуючись із ровесниками та гортаючи сторінки соцмереж, прийшов до висновку, що молоді люди ставляться до навчання, як до вкрай негативного процесу. І це є свідченням того, що наш світогляд змінився. Людина воліє безнастанно споживати, живе за методом чинення найменшого опору. Плисти за течією вже зовсім й не соромно. Той, хто нічого не робить, а багато заробляє, – приклад успішності. Високий рівень інтелекту не є обов’язковою ознакою сучасного гомосапієнса. Феноменом сучасного споживацтва є те, що гонитва за комфортом і насолодою, «споживання» і накопичення матерії виключають зацікавлення знаннями.
|
«За межами», або пошук шляхів виживання |
|
|
|
Андрій Лоїш
Український народ відзначається своєю працьовитістю. З великою пошаною українці відносяться до своєї землі і у всі часи були розумними господарями. Але у силу різних обставин добрі, щирі, працьовиті чоловіки та жінки змушені були залишати свою домівку, свою Батьківщину. В історії це явище отримало назву «Українська еміграція» – термін для визначення переміщення українського населення, яке вимушено чи добровільно з економічних, політичних або релігійних причин переселилося за межі етнічної території в іншу країну на постійне чи тривале проживання.
|
Михайло Бринько
Обов’язок давати пожертву на Церкву не є чимось новим. Це зрозумілий релігійний обов’язок, що випливає з найважливішого обов’язку богопочитання, найкращим виявом якого є жертва, бо жертвуючи себе чи свої речі Богові на службу, ми наочно демонструємо, що все у світі належить Йому.
|
«Не кради!», «Не пожадай нічого того, що є власністю ближнього твого!» : 7 і 10 Божі заповіді |
|
|
|
Володимир Тухлян
З волі Божої людина стала господарем і власником рослинного і тваринного світів та усіх земних дібр. А щоб вона могла вільно і спокійно використовувати Богом дані дари на Його славу та для свого добра, то на сторожі приватної власності Господь дає Сьому й Десяту Заповіді. Від дотримання цих Заповідей залежить добро всіх людей – особисте, родинне та суспільне.
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
|
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL |