РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 17/07 Роман Ковівчак, «Заповідь любові до ворогів (Мт 5,43-48 і Лк 6,27-35). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент – о. ліц. Андрій Нискогуз)
- 16/07 Звернення з приводу мобілізації священнослужителів
- 14/07 Святоволодимирове християнське коріння української державності
- 12/07 Андрій Капустинський, «Антикантівська полеміка в "Теодицеї" бл. Антоніо Розміні» (науковий керівник – о. д-р. Богдан Завідняк, рецензент – о. ліц. Іван Гаваньо)
- 10/07 Моральна оцінка науково-технічного прогресу
Найпопулярніше
- Дмитро Білий, «Господня молитва (Мт 6,9-13; Лк 11,1-4). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о.ліц. Андрій Нискогуз)
- Там, де замовкає наука
- Філософія – провідниця до богослов’я
- Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- Моральна оцінка науково-технічного прогресу
- Релігія та наука: чи існує конфлікт?
Вік живи – вік учись |
![]() |
![]() |
![]() |
Євген Карпінець
Дивує те, що гортаючи сторінки античної історії, бачу таке палке бажання людей вчитися. Своїм розумом вони збагнули чимало. Мислитель Платон мав свою академію з немалою кількістю учнів. Філософ Аристотель навчав своїх послідовників прогулюючись у саду. Звідси і назва їх перипатетики (від грец. περιπατέω – прогулюватись). Всі шукали істини, шукали розумом, піднімалися в світ ідей, шукали у речах навколо. А потім дійшли до межі. Вірніше, дійшов. Плотин – так його звали. Він і сказав, що істини розумом не збагнеш, бо він заслабкий. Але яке було їхнє сильне бажання вчитися, шукати, прагнення істини, хоч і осліплені темрявою язичництва, але спраглі знань! Згодом Святі Отці говоритимуть, що філософія – «педагог» до Христа (так стверджував Климент Олександрійський), а філософів (таких як Платон) називали християнами до Христа. Євген КАРПІНЕЦЬ. Вік живи – вік учись//СЛОВО № 3 (67) 2016
|