Володимир Литвин

Науково-технічний прогрес: що він приніс людству і які перспективи відкриває? Безумовно, досягнення науки й техніки відкривають для людства нові горизонти. З одного боку, вони значно спрощують людині життя, а з іншого – створені винаходи загострили взаємини людей один із одним та з природою. У нашій статті ми спробуємо проаналізувати результати науково-технічного прогресу та дати йому моральну оцінку.

Тарас Фаль

Перед тим як вознестися на небо й сісти праворуч Бога-Отця, Христос наказав апостолам іти та навчати по всьому світу всі народи, звіщаючи їм Царство Небесне (пор. Мт.28,19-20). Ці слова звернені безпосередньо до апостолів і визначають їхню місію – бути рибалками людей. Для цього Господь зіслав Святого Духа, Який допомагає проповідникам та дає їм силу з висоти.

Дмитро Витівський

У теперішню науково-технічну добу, коли так і хочеться сказати, що людина власними зусиллями нібито здобула все необхідне їй для «щастя», немало людей недооцінюють релігію. Сучасна людина віддає перевагу такому так званому науковому світогляду. Ще з ХІХ століття науковість була критерієм правдивості будь-чого, і досі можемо спостерігати незмінність у цьому питанні. У добу Середньовіччя Церква була безсумнівним авторитетом для суспільства, проте з часом із різних причин у багатьох країнах почала втрачати провідні ролі. Зараз може виглядати, що релігія і наука є двома борцями за першість в очах суспільства, де наука – молодий та свіжий боєць, а релігія – представник «старої школи». Та чи існує між ними суперечність? У цій статті ми постараємося дослідити відносини між наукою і релігією впродовж історії.

Юрій Бігун

Науково-технічний прогрес дедалі більше дивує людство своїми здобутками. Приголомшливі відкриття науковців та їхня наполегливість значно спростили життя людської особи. Складається враження, що наука готова відповісти на всі питання, раніше не знані людям. Однак таке бачення оманливе, позаяк людина є мініатюрним елементом на фоні просторого Всесвіту. Існують явища, які людина не в змозі раціонально пояснити. У нашій статті ми спробуємо показати, що науковий погляд на світ не є повним, позаяк не всі природні явища та феномени піддаються науковій верифікації. Те, що науці не під силу збагнути, вона називає паранормальним явищем.

Роман Ковівчак

Грецьке слово «філософія» в перекладі українською означає «любов до мудрості». Кращим відповідником цього грецького терміну є слов’янське слово «любомудріє». Метою філософії є раціонально описати світ і показати, яке місце людини в ньому. Також ця наука допомагає людині вести правильний спосіб життя. Вона розповідає, що варто робити, а що ні, як поводитися в суспільстві, як створити успішну державу, від чого залежить щастя людини, чому особа страждає і багато іншого. Окрім того, філософія намагається дати відповідь на доволі складні питання: «як виник світ і завдяки чому існує?», «який сенс людського життя?», «для чого цей світ існує?».

Василь Хомин

Релігія – це феномен духовного життя людства. Релігієзнавці називають її світоглядною основою людини, що регламентує її повсякденну поведінку, відкриває їй перспективи, які долають обмеженості видимого світу. Багатьом релігіям притаманне чернецтво, яке є формою духовного життя, що полягає в праці людини над собою та дотриманням певних правил життя.

о. Роман Андрійовський
Твір св. Григорія Ніського „Про устрій людини” – антропологічний трактат, який є одним із основоположних творів святителя. Він був замислений автором як доповнення до гомілій св. Василія Великого (329-379) на біблійний опис про створення світу («Шестоднев»), оскільки той не прояснив створення людини.

Трактат „Про устрій людини” містить глибокі й оригінальні богословські роздуми про людину, які переплітаються з поезією, філософськими екскурсами, фізіологічними та медичними описами. Зауважуємо, що в написанні цього трактату цей Святий Отець надихався не тільки Святим Письмом, а й філософськими творами Платона, Плотіна, Орігена.