|
|
|
Віталій Гулич, «Архипастирське служіння блаженного Йосафата Коциловського» (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Григорій Комар) |
 |
 |
 |
|
ВСТУП
Без знання минулого не може бути майбутнього. Ця істина відноситься як до кожної людини на сімейному, родинному рівні, так і до народу взагалі. Так само як долі окремо взятої людини складаються у історію родини, так само вони витворюють історію нації і далі, – всесвітню історію. Важливо, відчитуючи цю історію, добратися до першоджерел, зрозуміти чим керувалося суспільство і кожен його член в тих чи інших життєвих обставинах, щоб взяти собі на озброєння їх геніальні винаходи й здобутки і, навпаки, вберегтися від помилок.
|
|
Іван Герасимлюк, «Українська ікона кін. ХІХ- сер. ХХ ст. за дослідженнями сучасних українських мистецтвознавців» (науковий керівник - о.ліц Іван Гаваньо, рецензент – о. Михайло Олійник) |
|
|
|
|
ВСТУП
Ікона є однією з найважливіших складових християнської культури і одним з найвищих досягнень людського духу. Іконопис, як церковне мистецтво, сформувався на візантійському ґрунті, де і викристалізувалося богословське обґрунтування іконопочитання.
Кожний народ упродовж свого існування творив релігійне мистецтво, проте воно набирало щораз інших форм, змінювалося.
|
|
Павло Гачан, «Єгипетське монашество ІІІ- ІV ст. в історії християнської духовності» (науковий керівник - о. ліц. Григорій Комар, рецензент – о. ліц. Степан Угрин) |
|
|
|
|
ВСТУП
Впродовж всіє історії Христової Церкви однією із форм богопосвяченого життя було монашество. Його духовність базувалася на тотальній відмові від земних благ, однак метою було стягання Святого Духа. Церква завжди живилася таким способом життя, адже він ставав зразком для всіх тих, хто шукав глибинного заспокоєння душі, пізнання свого внутрішнього світу. Зазнаючи іноді згубного впливу цивілізації, людина свідомо чи несвідомо прагнула віднайти внутрішню рівновагу, гармонію з Творцем, яка була затрачена внаслідок гріхопадіння. Яскравим прикладом такого духовного пошуку і стало монашество. Поєднавши в собі соціальний протест та глибокий пошук істини, завдяки суворому аскетизму воно стало стимулом для подальшого розвитку Церкви.
|
|
Іван Вінічук, «Вчення св. Григорія Ніського про Богопізнання» (науковий керівник - о.ліц Іван Гаваньо, рецензент – о. ліц. Степан Угрин) |
|
|
|
|
ВСТУП
Бог створив людину для того щоб вона могла пізнавати навколишній світ, а через це пізнавати Бога як Творця вселенної. У райському стані людина повсякчасно перебувала у спілкуванні з Богом, оскільки для цього мала всі можливості. Бог створив людину на Свій образ ( Бут. 2, 27), Божим задумом було, щоб вона жила вічно і була нетлінною. Бог наділив її умом, щоб завдяки йому людина могла споглядати Його і вдосконалюватися. Бог дав людині засоби споглядати видимий світ і тим самим «спізнати оту любов Христову, що перевищує всяке уявлення, і таким чином сповнились усякою Божою повнотою» (Ефес. 3, 19) .
|
|
Тарас Буричко, "Сучасна євангелізаційно-місійна діяльність УГКЦ (на прикладі Донецько-Харківського екзархату)" (науковий керівник - о.д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Юрій Хамуляк) |
|
|
|
|
ВСТУП
Заклик до місійно-євангелізаційної діяльності міститься у словах Ісуса Христа до апостолів: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (пор. Мт. 28:19). Ще за життя Христос покликав дванадцятьох апостолів, заснував Церкву та послав їх у світ проповідувати Євангеліє. Апостольське служіння продовжили наступники апостолів єпископи з допомогою священиків, дияконів, ченців та мирян. Всі вони складають Церкву, яка має місію проповідувати розп’ятого і воскреслого Христа всім народам .
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>
|
|
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL |
