Денис БОГАТКО, "Особливості пастирської опіки глухих в УГКЦ" (керівник – о.ліц. Іван Гаваньо, рецензент – о.ліц. Василь Вербіцький) |
|
|
|
ВСТУП Податель життя, Бог Творець, наділив кожну людину даром особистої унікальності. Тому всі люди є різними. Ми відрізняємося зовнішністю, талантами, характером, покликанням. Кожен з нас має свій шлях до Бога і свою внутрішню «хвилю» молитви, хоча всіх нас об’єднує приналежність до Церкви Христової. Та є між нами люди, які по-особливому переживають навколишню дійсність. Ми можемо не зауважувати їх поряд з собою, на вулиці, в магазині чи у транспорті, бо їх особливість не кидається в очі – це люди, які живуть у тиші.
|
|
Іван ДОЧЕМІНСЬКИЙ, "Реакція Української Греко-Католицької Церкви на голодомор 1932-1933 рр." (керівник – мгр. І.Бриндак, рецензент – о.ліц. Степан Угрин) |
|
|
|
ВСТУП З моменту становлення України як незалежної, демократичної держави відкрилися нові горизонти для об’єктивного дослідження історичного минулого українського народу, всестороннього осмислення етапів його економічного, політичного, соціально-психологічного, філософського та духовного розвитку. Одним із таких об’єктів є історія голоду 1932-1933 рр. в Україні та реакція Української Греко-Католицької Церкви на нього, адже, попри віддалену часову перспективу, ця проблема і надалі залишається складним та суспільно болючим питанням.
|
Сергій МАМЧУР, "Вчення про гріх у посланнях митрополита Андрея Шептицького на Великий піст" (керівник – о.ліц. Григорій Комар, рецензент – о.ліц. Андрій Осередчук) |
|
|
|
ВСТУП В історії Української Греко-Католицької Церкви і українського народу Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький був найвизначнішою постаттю двадцятого століття і по сьогоднішній день він залишається гідним прикладом для наслідування усім, хто обирає шлях священичого служіння. Адже Митрополит, ведучи за собою повірене стадо як добрий пастир, по-батьківськи дбав за кожну свою духовну овечку, захищаючи її як перед зовнішніми,так і внутрішніми ворогами.
|
Зорян ВАЦЯК, "Ревіндикація Польської Автокефальної Православної Церкви в Другій Речі Посполитій" (керівник – мгр. І.Бриндак, рецензент – о.ліц. Юрій Хамуляк) |
|
|
|
ВСТУП Сьогодні, як ніколи, увага вітчизняних істориків посилена до питання розвитку Східної Церкви на Заході, адже воно нам говорить про співіснування двох різних культур, менталітетів. Здається, зайвим є говорити про важливість цієї теми тоді, коли наша країна вголос заявляє про свою відкритість також і до західної культури. Нашим найближчим сусідом тут є польська держава. Однак, як це часто буває між народами, що мають спільний кордон, історичне минуле, іноді, займає дуже важливу роль в діалозі між ними; і це не для суперечок, а для того, щоб краще зрозуміти можливий спільний шлях.
|
Олег ЗАТВАРСЬКИЙ, "Пастирське служіння УГКЦ в академічній сфері, від виходу з підпілля до сучасності" (керівник – ліц. Назар Дуда, рецензент – о. Олег Кекош) |
|
|
|
ВСТУП Згідно Божественного повеління, Христова Церква поєднує в одне ціле людські діла та релігійні цінності на славу Божу а також для постійного вдосконалення людини, як тілесного, так і духовного. Звідси, місія Церкви полягає не лише у поверхневому проповідуванні доброї новини для світу, але прикладання зусиль, щоб саме Євангеліє просочувалося у менталітет, спосіб думки та цінності народу. Тобто необхідно, щоб християнство занурювало в себе всю людську культуру.
|
Тарас КАБЛАШ, "Християнський вимір національної ідеї у поезії Тараса Шевченка" (керівник – о.ліц. Іван Гаваньо, рецензент – о.ліц. Олег Сподар) |
|
|
|
ВСТУП Розвиток людства тісно пов'язаний із розвитком мистецтва. За його допомогою людина виражає плоди пізнання глибинної сутності як фізичного, так і метафізичного виміру буття. Здобутки філософського пізнання буття як цілості, що виражається «трикутником» Платона у пізнанні Бога, космосу та людини, творять автентичне мистецтво у різних його проявах: музика, живопис, архітектура… Одним із видів мистецтва є також поезія, адже за допомогою слова людина може висловити свій внутрішній досвід пізнання. З давніх-давен поезія була для людини засобом виявлення її внутрішнього досвіду богоспілкування. Нам відомо про біблійну поезію Старого Завіту, яка посідала чільне місце у релігійному та суспільному житті ізраїльського народу.
|
Іван КОМАРНИЦЬКИЙ, "Аскетичне вчення преподобного Макарія Єгипетського" (керівник – о.ліц. Григорій Комар, рецензент – о.ліц. Андрій Осередчук) |
|
|
|
ВСТУП Кожний християнин у житті веде боротьбу з гріхом, що в сучасному світі потребує чимало відваги та зусиль. Попри всі старання, людина доволі часто ставить собі запитання: навіщо?. Опісля приходить до висновку: все одно згрішу! Всі грішать!. Таким чином, переконує себе в неспроможності боротися із власними немочами та знеохочується до боротьби. Ще однією проблемою сучасної людини є й те, що вона не усвідомлює сутності гріха, а звідси — не осягає його нищівні наслідки для духовного та тілесного життя. Таким чином, її спроби вести духовну боротьбу із гріхом здебільшого увінчуються поразкою або фальшивим компромісом.
|
Роман КОПАЧ, "Чин Хрещення у Требнику Української Греко-Католицької Церкви (2009). Літургійно-богословський огляд" (керівник – д-р Ендрю Квінлан, рецензент – ліц. Юрій Мисів) |
|
|
|
ВСТУП Господь Бог наш Ісус Христос, живучи на землі, задля нашого спасіння дав Церкві Святі Таїнства. Вони є знаками, через які Господь передає своє Божественне життя. Таких видимих знаків невидимої Божої благодаті є сім. Серед них першим Таїнством, яке зустрічається в житті людини, є Таїнство хрещення. Як зазначено на ІІ Ватиканському Соборі в декреті Про місійну діяльність Хрещення є початком та основою нового життя . Рівно ж як і всі інші Таїнства, Хрещення має свою ґенезу розвитку, догматичні й богословські підстави та багатий і неповторний обрядовий чин.
|
|
|