header-dds1
header-dds2
header-dds3

Фотогалерея

АРХІВ СТАТЕЙ

< грудня 2017 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

жертводавцям

Допомогти у вихованні майбутніх священиків

Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Перекласти на...

Наші відвідувачі

 Погода в Україні
 
Дипломи-2010


Войтко Тарас, «Дари Святого Духа у посланнях апостола Павла на основі текстів Рим. 12,6-8; І Кор. 8-10, 28-30; Еф. 4,9-11» (Науковий керівник: о.ліц. о. Юрій Щурко) PDF Друкувати Електронна адреса
ВСТУП
ІІ Ватиканський Собор в догматичній Конституції про Боже Об’явлення, Dei Verbum, закликає вірних, щоб частим читанням Святого Письма вивчали «визначне спізнання Ісуса Христа» (Флп. 3:8) і водночас підкреслює велику силу Божого Слова, котре для Церкви являється як підтримкою, так і життям. Отже, вказує на потребу глибшого і докладнішого вивчення Святого Письма .
Дана праця торкатиметься питання дарів Святого Духа. Воно було актуальним у ранній Церкві й залишається таким і сьогодні. Дари були дані для збудування спільноти, як Тіла Христового.
Ми спробуємо більш глибоко приблизити це питання.
 
Струналь Микола, «Богослов’я ікони за твором святого Йоана Дамаскина "Три слова на захист ікон проти тих, що зневажають святі зображення”» (Науковий керівник: о.ліц. Іван Гаваньо) PDF Друкувати Електронна адреса
ВСТУП
Церква володіє безцінним скарбом святоотцівської традиції – церковним мистецтвом. Почитання ікон посідає в Церкві велике значення, бо ікона – це щось набагато більше, ніж просто зображення. Це не просто прикраса храму або ілюстрація біблійних подій, але органічна частина богослужбового життя.
В іконі Церква вбачає не тільки певний аспект віровчення, але й цілісне вираження істини. Ікона як священий образ подібно як і писане та усне є одним із проявів церковного передання. Крім богословської думки, Бог відкривається й через красу в мистецтві. Це твердження базується на відомих словах священномученика Діонісія (Псевдо-Діонісія Ареопагіта) і преподобного Йоана Дамаскина, котрі зазначали, що людині для пізнання божественного потрібна «духовна милиця», і саме ікона є єдиним матеріальним посередником для впалої людини, котра прямує до Небесного.
Священний образ – невід’ємна традиція Східної Церкви.
 
Сокрута Віталій, «Святитель Димитрій (Туптало) та основні риси його богомислення» (Науковий керівник: о. Григорій Комар) PDF Друкувати Електронна адреса
ВСТУП
Святитель Димитрій Туптало (1651-1709) справедливо займає особливе місце серед видатних постатей історії і культури нашого народу. Великим був його вплив на тогочасне державне та церковне життя. На жаль, різностороння діяльність та життєвий шлях святителя маловідомі нашим сучасникам. Серйозних досліджень потребує богословська спадщина непересічного українського богослова та пастиря.
 
Скалич Роман, «Організація свідків Єгови в Україні: виникнення, поширення та характеристика вчення згідно з дослідженнями українських релігієзнавців» (Науковий керівник: о.ліц. Іван Гаваньо) PDF Друкувати Електронна адреса
ВСТУП

Християнство завжди мало непересічну роль в українському суспільстві. Сучасний етап українського державотворення і національного відродження вимагає не тільки віднайдення національної ідеї, але й осмислення релігійної ідентичности. Визначальною релігією для суспільства нашої держави є християнство. Коли мова йде про українське християнство, основна увага, зазвичай, звертається на традіційні українські Церкви Володимирового хрещення. Однак не можна ігнорувати й існування та вплив релігійних організацій пізнього протестантизму, зокрема Свідків Єгови, які як конфесія широко розповсюджені у сучасній Україні.
 
Інші PDF Друкувати Електронна адреса

Дочемінський Михайло. „Перший з’їзд «Українська молодь Христові» 1933 року в контексті суспільно-політичних подій Галичини за збірником «Українська молодь Христові. Пропам’ятна книга» під редакцією д-ра Миколи Грушкевича” (керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. Іван Гаваньо).

Змінчак Василь. „Одружений священик у Церкві І тисячоліття» за книгою єпископа Никодима «Правила Православной Церкви” (керівник – о.ліц.Іван Гаваньо, рецензент – о.ліц.Святослав Городецький).

Івасівка Володимир. „Богословський аналіз «Повісті врем’яних літ» за книгою Г.П. Федотова «Русская религиозность. Христианство Киевской Руси Х-ХIII вв. », том І” (керівник – о.ліц.Іван Гаваньо, рецензент – о.д-р. Роман Федько).

Мисів Юрій. „Догмат Воплочення Сина Божого на підставі христологічних творів святого Атанасія Олександрійського” (керівник – о.ліц.Григорій Комар, рецензент – д-р. Роман Андрійовський).

Олексяк Володимир. „Аскетичне вчення про сутність пристрастей на основі етико-богословського дослідження С. М. Зарина «Аскетизм по православно-христианскому учению” (керівник – о.ліц.Григорій Комар, рецензент – о.Михайло Коліщак).

Устрицький Андрій. „Вчення про християнське дівоцтво та подружжя» за творами святого Івана Золотоустого «Про дівицтво» та «Бесіди на Послання до Ефесян” (керівник – о.ліц.Іван Гаваньо, рецензент – о.д-р.Роман Федько).

Фок Юрій. „Образ богослов’я згідно з «П’ятьма словами про богослов’я” святого Григорія» (керівник – о.д-р. Мирон Бендик, рецензент – о.ліц. Іван Гаваньо).

 
Сенейко Дмитро, «Пастирська опіка над хворими і вмираючими за книгою Арнольдо Панкрацці "Мозаїка милосердя”» (Науковий керівник: о.ліц. Іван Гаваньо) PDF Друкувати Електронна адреса
Вступ
Упродовж історії Христова Церква піклувалася про недужих, виконуючи Господнє ве-ління: «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк. 6:36). Усюди, де нужден-ні взивали про підтримку і співстраждання, християни служили хворим і вмираючим, не шукаючи ніякої вигоди з цього служіння. Церква завжди заохочувала до такої опіки, благословляючи відкриття лікарень, поспішаючи з проповіддю Євангелія до страждаю-чих. Наділена від свого Божественного Засновника всією повнотою дарів Святого Духа, Вона входить до приватних домів чи лікарень – будинків людської скорботи. Через проповідь Христа – слово втіхи й надії, турботу про недужих і вмираючих – посланці Церкви (священнослужителі) не залишають їх без духовної й тілесної терапії.
 
Паламарчук Сергій, «Концепція освіти в Українському Католицькому Університеті за збірником "Ідентичність і місія УКУ”» (Науковий керівник: о.ліц. Іван Гаваньо) PDF Друкувати Електронна адреса
ВСТУП

У наш час, коли перед українським суспільством надзвичайно гостро стоять проблеми моральної кризи, нівелювання релігійної та національної свідомости, невизначености на шляху державотворення, розгублености в освітньо-виховній сфері тощо, без перебільшення можна вважати актуальною потребу відродження і розвитку системи освіти і виховання. Непересічну роль у цих процесах відіграє богословська освіта, оскільки освіта і виховання у нашому народі завжди були пов’язані з духовністю. Співзвучною з цією особливістю нашої культури є настанова Господа нашого Ісуса Христа: «Ідіть і зробіть учнями усі народи, христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (Мт. 28:19а) . Зробити учнями, означає навчати, а навчання – це і є освіта у широкому розумінні.
 
Назар Іван, «Києво-Печерський патерик – джерело вивчення духовної традиції Київської Церкви» (Науковий керівник: о. Григорій Комар) PDF Друкувати Електронна адреса
ВСТУП
Сучасна людина, де б вона не проживала, до якої б культури чи релігії не належала, виявляє великий інтерес до духовного життя. Це щось, чого людство, навіть не усвідомлюючи того, постійно прагне і чим цікавиться. Проте у різні часи та епохи до цієї важливої константи людського існування ставились по-різному. Дехто заперечував її, навіть, можливо, не здогадуючись, що таким чином підбурює корінь існування людської особистости як такої. Инші ж, хоч і говорили про духовність, але до кінця не усвідомлювали, що ж це таке насправді.
 
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>

JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL